Дослідження класифікації водних об’єктів за різними критеріями та основних пріоритетів державно-правової політики в галузі їх використання та охорони. Основні аспекти застосування видів юридичної відповідальності за порушення водного законодавства.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИУ дослідженні дається визначення понять водні відносини, водні ресурси, сформульовано правові ознаки водного обєкта. Подано обширну класифікацію водних обєктів за різними критеріями та запропоновано основні пріоритети державно-правової політики в галузі використання та охорони вод в Україні. Також запропоновано визначення правової охорони вод та охарактеризовано основні заходи правової охорони вод в Україні. Досліджено інститут права водокористування, особливості права загального та спеціального водокористування в Україні, проведено обширну класифікацію права водокористування за його основними ознаками. Подано обширную классификацию водных объектов за разными критериями и предложено основные приоритеты государственно-правовой политики в сфере использования и охраны вод в Украине.Саме тому в Основних напрямках державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та підтримання екологічної безпеки визначені основні проблеми раціонального використання та охорони водних ресурсів, які зводяться до надмірного антропогенного навантаження на водні обєкти, значного забруднення водних обєктів, недосконалості економічного механізму і системи управління водокористуванням та охороною вод, відсутності ефективного моніторингу екологічного стану акваторій Чорного та Азовського морів, якості питної та стічних вод. У Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні за 2006 рік встановлено, що основними забруднювачами вод на території України є промислові підприємства, які в 2006 році викинули 2259 млн. куб. м забруднених вод та житлово-комунальні підприємства, які викинули 1579 млн. куб. м забруднених вод. Чинне законодавство України не в повній мірі забезпечує врегулювання відносин, що виникають в процесі раціонального використання та охорони вод в Україні. За допомогою методу переходу від абстрактного до конкретного досліджувалося поняття водних відносин, ознаки водних обєктів, права, обовязки, обмеження водокористувачів, заходи правової охорони вод, поняття та види контролю за використанням та охороною вод, види юридичної відповідальності та правопорушень у сфері вод в Україні. Пропонуються наступні основні напрями державної політики у галузі використання та охорони вод в Україні: 1) ефективна реалізація екологічного законодавства України з метою раціонального використання та охорони вод, збереження водного фонду України; 2) поєднання державної водної політики з іншими напрямами державної політики, насамперед, у сфері довкілля; максимальне узгодження водно-екологічних та соціальних інтересів; 3) поєднання раціонального використання і охорони водних обєктів, що потребують особливої охорони; 4) пріоритетність питного водопостачання і водоохоронних заходів; 5) реалізація міжнародних договорів з метою належного правового режиму транскордонних водних обєктів; 6) орієнтування на європейські стандарти кількісного і якісного стану вод; 7) забезпечення реалізації функцій управління використанням та охороною вод, формування в населення екологічного світогляду;Розділ 1 «Води як обєкт екологічних правовідносин» складається з трьох підрозділів, в яких визначаються поняття вод як обєкта правового регулювання використання та охорони, склад водного фонду України, а також основні напрями державно-правової політики в галузі використання та охорони вод в Україні. «Поняття води як обєкта правового регулювання використання та охорони» присвячений зясуванню поняття вод як обєкта правового регулювання використання та охорони, що обумовило необхідність дослідження поняття водних обєктів та їх ознак, водних ресурсів, співвідношення водних обєктів та водних ресурсів, а також поняття та структури водних відносин. Дисертантка виділяє головні напрями державної політики в галузі використання та охорони вод в Україні: 1) ефективна реалізація екологічного законодавства України з метою раціонального використання та охорони вод, збереження водного фонду України; 2) поєднання державної водної політики з іншими напрямами державної політики, насамперед, у сфері довкілля; максимальне узгодження водно-екологічних та соціальних інтересів; 3) поєднання раціонального використання і охорони водних обєктів, що потребують особливої охорони; 4) пріоритетність питного водопостачання і водоохоронних заходів; 5) реалізація міжнародних договорів з метою належного правового режиму транскордонних водних обєктів; 6) орієнтування на європейські стандарти кількісного і якісного стану вод; 7) забезпечення реалізації функцій управління використанням та охороною вод, формування в населення екологічного світогляду. Розділ 2 «Правова охорона та використання вод в Україні» складається з пяти підрозділів, присвячених правовій охороні вод, загальній характеристиці права водокористування, дослідженню права загального та спеціального водокористування, змісту та особливостей функції контролю у галузі використання та охорони вод.