Правове регулювання відносин по розслідуванню та обліку нещасних випадків на виробництві - Автореферат

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 05 - трудове право; право соціального забезпеченняГоловною причиною цього є відсутність чіткого визначення правової природи окремих інститутів трудового права, зокрема, інститутів розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві та відповідальності роботодавця за нещасні випадки, що трапилися на його підприємстві. Якщо норми про охорону праці не були належним чином виконані і стався нещасний випадок, Закон покликаний сприяти виявленню причин нещасних випадків, їх усуненню та відшкодуванню шкоди потерпілому. Цій меті служать норми про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, як складової частини законодавства про охорону праці. Єдиним дисертаційним дослідженням, предметом якого були правовідносини по розслідуванню та обліку нещасних випадків на виробництві, є праця Ю.М. Поряд з цим, не применшуючи значення наукових праць названих вчених, слід відзначити, що комплексного дисертаційного дослідження, присвяченого всебічному аналізу правовідносин по розслідуванню та обліку нещасних випадків на виробництві, в умовах формування державності та становлення демократії в Українї, ще не проводилось, що й зумовило вибір теми дослідження.Перший розділ „Становлення законодавства про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві”, який складається з двох підрозділів, присвячено історичному аналізу правового регулювання питань розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві, дослідженню правової природи обовязку власника підприємства провести розслідування нещасного випадку та взяти його на облік в межах існуючого трудового правовідношення. „Історія розвитку правового регулювання розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві” проводиться ретельний аналіз законодавства, яке визначало порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві з часів існування Російської імперії - моменту фактичного виникнення законодавства, що регулює ці питанні, до теперешнього часу. „Місце норм про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві в системі норм права” визначається місце правових норм щодо розслідування та обліку нещасних випадків у структурі інституту трудового права - охорона праці. Виходячи зі способу заподіяння шкоди, обставин, за яких вона була заподіяна та кваліфікаційних ознак нещасного випадку, можна виділити два основних види нещасних випадків на виробництві: 1. „Нещасні випадки невиробничого характеру” автор аналізує закріплений у законодавстві перелік обставин, за яких нещасний випадок за результатами розслідування може бути визнений не повязаним із виробництвом.В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми розслідування та обліку нещасних випадків, зокрема, визначені види нещасного випадку, їх кваліфікаційні ознаки, досліджено обовязки роботодавця забезпечити працівникам здорові та безпечні умови праці, розслідувати нещасні випадкі, запобігати їм у майбутньому, нести відповідальність за нестворення для працівників безпечних умов праці. Запропоновано нові діфініції понятійного апарату трудового права: нещасний випадок повязаний з роботою, нещасний випадок виробничого характеру, які дозволяють відмежувати ці поняття від суміжних. У роботі визначено кваліфікаційні ознаки нещасного випадку виробничого характеру, що дозволить, під час розслідування та вирішення питання про відшкодування потерпілому шкоди, уникати помилок у кваліфікації. Заподіяння моральної шкоди потерпілому від нещасного випадку трудовим каліцтвом, а членам сімї потерпілого - його смертю слід визнати правовими презумпціями. Вина працівника у нещасному випадку, що стався на виробництві, не має вирішальної ролі при його кваліфікації комісією з розслідування нещасного випадку або судом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми розслідування та обліку нещасних випадків, зокрема, визначені види нещасного випадку, їх кваліфікаційні ознаки, досліджено обовязки роботодавця забезпечити працівникам здорові та безпечні умови праці, розслідувати нещасні випадкі, запобігати їм у майбутньому, нести відповідальність за нестворення для працівників безпечних умов праці. У заключній частині дисертації на підставі проведеного дослідження сформульовано наукові та практичні результати роботи, зокрема: 1. Запропоновано нові діфініції понятійного апарату трудового права: нещасний випадок повязаний з роботою, нещасний випадок виробничого характеру, які дозволяють відмежувати ці поняття від суміжних.

2. У роботі визначено кваліфікаційні ознаки нещасного випадку виробничого характеру, що дозволить, під час розслідування та вирішення питання про відшкодування потерпілому шкоди, уникати помилок у кваліфікації.

3. Обгрунтовано необхідність створення такої системи відшкодування шкоди, заподіяної здоровю працівника, яка поєднує соціальне страхування від ушкодження здоровя на виробництві та відповідальність роботодавця за нормами трудового права

4. У новому Трудовому кодексі України слід закріпити обовязок роботодавця організувати працевлаштування постраждалого на роботі на власному підприємстві із збереженням за ним попереднього заробітку та забезпечити навчання його іншій професії з урахуванням ступеня його працездатності.

5. Заподіяння моральної шкоди потерпілому від нещасного випадку трудовим каліцтвом, а членам сімї потерпілого - його смертю слід визнати правовими презумпціями. Це підвищить рівень соціального захисту вказаних осіб, адже компенсація моральної шкоди є джерелом коштів на відновлення фізичного та психічного здоровя потерпілих.

6. Також запропоновано скасувати законодавче обмеження максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що підвищить рівень соціальних гарантій працівників та сприятиме наближенню законодавства України до європейських соціальних стандартів.

7. Аргументовано висновок про обовязковий облік нещасних випадків з особами, які виконують певні роботи за цивільно-правовими угодами на підприємствах, в установах, організаціях, де він трапився.

8. Вина працівника у нещасному випадку, що стався на виробництві, не має вирішальної ролі при його кваліфікації комісією з розслідування нещасного випадку або судом. Вина роботодавця є головною умовою покладання або звільнення його від відповідальності за нестворення здорових та безпечних умов праці на виробництві.

9. Пропонується до складу членів комісії з розслідування нещасного випадку включити потерпілого або його довірену особу і наділити їх рівними правами з іншими членами. Це сприятиме обєктивності розслідування та зміцненню гарантій їх прав.

10. У Положенні про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві необхідно передбачити, що в обовязковому порядку підлягають розслідуванню всі нещасні випадки, в тому числі і такі, що не викликали втрати працездатності. Результати розслідування останніх повинні оформлюватись актами довільної форми або довідкою, а вони самі мають обліковуватися на підприємстві в спеціальному журналі. Це дозволить підвищити ефективність профілактичних заходів.

11. Зазначено, що перелік небезпечних виробничих факторів, що містить ДСТУ 12.0.003-74 “Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація” застарів і потребує внесення негайних змін у звязку з появою значної кількості нових небезпечних виробничих факторів.

12. Обгрунтовано необхідність запровадження в новому Трудовому кодексі єдиної глави, яка б регламентувала взаємну матеріальну відповідальність сторін трудових правовідносин. Вона має регламентувати з-поміж інших і питання відповідальності за ушкодження здоровя працівника при виконанні ним трудових обовязків.

1. Кравцов Д.М. К вопросу о расследовании несчастных случаев на производстве // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. - Вип. 35. - С. 100 - 106.

2. Кравцов Д.М. Место норм о расследовании несчастных случаев на производстве и возмещении ущерба здоровью в системе норм права // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - Вип. 46. - С. 84 - 88.

3. Кравцов Д.М. Проблемы квалификации несчастных случаев с педагогическими работниками высших учебных заведений // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - Вип. 51. - С. 115-122.

4. Кравцов Д.М. Нещасний випадок виробничого характеру: істотні ознаки та відмінності від суміжних понять // Право України. - 2002. - № 12. - С. 108 - 111.

5. Кравцов Д.М. Значення вини сторін трудових правовідносин при кваліфікації трудового каліцтва // Вісник Львівського університету: Серія правова. - Львів: Львівський державний універсітет, 2002. - Вип. 37. - С. 363 - 367.

6. Кравцов Д.М. У вопросу об увольнении работников за систематическое неисполнение трудовых обязанностей // Актуальні проблеми правознавства України: Тези доп. і наук. повідомлень студ. наук. конф. за підсумками науково-дослідницької роботи за 1996 - 1997 навч. рік / За заг. ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1997. - С. 77 - 79.

7. Кравцов Д.М. К вопросу об учете несчастных случае на производстве // Актуальні проблеми юридичної науки: Тези доп. і наук. повідомлень наук. конф. молодих учених та аспірантів / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. - С. 52 - 53.

8. Кравцов Д.М. Питання кваліфікації нещасних випадків, що трапилися з працівниками по дорозі на роботу та з роботи на транспорті підприємства // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. і наук. повідомлень Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. - С. 72 - 74.

9. Кравцов Д.М. Причини виробничого травматизму та засоби боротьби з ним // Конституція - основа державно-правового будівництва соціального розвитку України: Тези доп. і наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 30 червня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - С. 127 - 129.

10. Кравцов Д.М. До питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної здоровю працівника при виконанні ним трудових обовязків // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті: Тези доп. і наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених до дня науки за мир і розвиток (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. - С. 109 - 111.

11. Кравцов Д.М. Розвиток гарантій соціальних прав трудящих у новому законодавстві про охорону праці // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 30 січня 2003 р.) / За ред. Н.Б. Болотіної. - К.: „МП Леся”, 2003. - С. 91 - 92.

Размещено на .ru