Ознайомлення з класифікацією третейських (арбітражних) угод. Обгрунтовання пропозиції щодо розширення диспозитивності правового регулювання третейського розгляду господарських спорів. Виявленння потреб щодо внесення змін в порядок державного судочинства.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АПРН України Семчик Віталій Іванович, Інститут держави і права ім. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Замойський Ігор Євгенович, генеральний директор ТОВ „Укрсхідправо” (м. кандидат юридичних наук Ніколенко Людмила Миколаївна, Маріупольський державний Гуманітарний університет МОН України, доцент кафедри (м. Захист відбудеться “28 ”лютого 2006 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м.Це вказує на необхідність системних, комплексних досліджень правового регулювання щодо третейського розгляду господарських спорів, який здійснюється в Україні третейськими судами і Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України). Однак комплексні, з єдиних методологічних позицій дослідження правового регулювання третейського розгляду господарських спорів спорідненими за своєю юридичною природою третейських судів і МКАС при ТПП України не проводилися. З іншого боку, звернення до третейського розгляду господарських спорів (арбітражу) МКАС при ТПП України є достатньо важливим, оскільки практикою десятирічного його функціонування накопичено певний досвід, який може бути використаний у процесі вдосконалення третейського розгляду господарських спорів в Україні, зокрема, шляхом уніфікації його правового регулювання. Метою роботи є розробка пропозицій щодо системного вдосконалення правового регулювання третейського розгляду господарських спорів на основі комплексного аналізу теоретичних здобутків, вітчизняного та зарубіжного законодавства, норм міжнародного права, включаючи міжнародні та європейські конвенції, а також досвіду функціонування недержавних судів в Україні й інших країнах та здійсненого для вирішення виявлених проблем теоретичного доробку. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці на основі системного, комплексного дослідження правового регулювання третейського розгляду господарських спорів теоретико-правових засад та пропозицій щодо удосконалення законодавства шляхом уніфікації ряду законодавчих положень стосовно третейського розгляду господарських спорів у обох ланках недержавного судочинства в Україні, а також державного і недержавного судочинства, розширення обсягу диспозитивності правового регулювання у цій сфері, компетенції сторін спору та юридичних гарантій дотримання третейської угоди і виконання рішень третейського суду та МКАС при ТПП України.Загальна характеристика інституту третейського розгляду господарських спорів складається з двох підрозділів, у яких досліджуються питання історії розвитку інституту третейського розгляду господарських спорів, юридичної природа третейського розгляду господарських спорів та його понятійного апарату. „Юридична природа третейського розгляду господарських спорів та його понятійний апарат” у процесі дослідження юридичної природи третейського розгляду господарських спорів автор дійшов висновку, що цей розгляд виникає, по-перше, як іманентний атрибут розвитку правового регулювання господарських відносин, і зокрема, торгівлі, у тому числі й міжнародної. Виходячи з визначень третейського суду як недержавного незалежного органу, що утворюється за угодою чи за відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб, для вирішення спорів, (Закон України „Про третейські суди”) або як методу, що застосовується для вирішення спорів (Закон України „Про міжнародний комерційний арбітраж”), автор дійшов висновку, що головною системоутворюючою ознакою феномену третейського суду є саме третейський розгляд - процес вирішення спору і прийняття рішення третейським судом. Зроблено висновки щодо доцільності уніфікації правового регулювання третейського розгляду господарських спорів у третейських судах та МКАС при ТПП України, визначено основні напрямки удосконалення третейського розгляду господарських спорів - у бік посилення переваг цього розгляду та мінімізації його нестатків у порівнянні з державною формою судочинства. 124, яка передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, та Законом України від „Про судоустрій України” 07.02.2002 р., з одного боку, і п.14 ч.1 ст.92 Конституції України, де йдеться про визначення судоустрою виключно законами, та відповідно Законом України „Про третейські суди” від 11.05.2004 р. та „Про Міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.1994 р.