Правове регулювання суспільних відносин щодо лісів у контексті сталого розвитку - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Роботу виконано в Інституті держави і права ім. Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Захист відбудеться 05.07. 2006 р. о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту держави і права ім.З погляду сучасної науки та нагромадженого досвіду безальтернативний шлях для виходу з цього скрутного становища полягає в практичному утвердженні концепції сталого розвитку, тобто у встановленні стійкої рівноваги між інтересами економічного зростання та соціальними потребами людства з одного боку й щонайповнішим збереженням природного довкілля для теперішніх та прийдешніх поколінь з іншого. Однак ЛК України в редакції 2006 р. хибує в цьому питанні декларативністю, відсутністю системного підходу, браком ґрунтовного розкриття принципів сталого розвитку при їх застосуванні до правового регулювання суспільних відносин щодо лісів. А окремі методологічні засади Кодексу (зокрема розмежування категорій "ліс" і земель) прямо суперечать концепції сталого розвитку. Це загальне завдання охоплює низку складників: - визначити коло суспільних відносин щодо лісів та зясувати роль принципів сталого розвитку в правовому регулюванні цих відносин; До цієї сукупності віднесено суспільні відносини з охорони лісів як екосистем та їх окремих ресурсів і корисних властивостей; відтворення лісів як екосистем та їх окремих ресурсів і корисних властивостей; забезпечення сприятливого впливу лісів на загальний стан довкілля; власності на лісові землі та ресурси; використання ресурсів і корисних властивостей лісів; землевпорядкування та землекористування на лісових землях; реалізації повязаних з лісами прав індивідів та їх обєднань (територіальних громад, корінних народів, суспільства загалом) у галузі довкілля та повязаної з лісами діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.Однак ці документи, які є наслідком компромісу між 172 державами, не представили глибшого розкриття концепції сталого розвитку стосовно лісів. Оскільки утвердження принципів сталого розвитку щодо лісів є значною мірою соціальним процесом, першорядної ваги набуває право - потужний інструмент суспільного регулювання. З погляду концепції сталого розвитку автор вважає, що лісове право - це підгалузь екологічного права, яку формує узгоджена система правових норм, що регулюють суспільні відносини щодо лісів як складової частини природного довкілля: відносини з охорони лісів як екосистем та їх окремих ресурсів і корисних властивостей; відтворення лісів як екосистем та їх окремих ресурсів і корисних властивостей; забезпечення сприятливого впливу лісів на загальний стан довкілля; власності на лісові землі та ресурси; використання ресурсів і корисних властивостей лісів; землевпорядкування та землекористування на лісових землях; реалізації повязаних з лісами прав індивідів та їх обєднань (територіальних громад, корінних народів, суспільства загалом) у галузі довкілля та повязаної з лісами діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. "Становлення правового регулювання охорони, використання та сталого розвитку щодо лісів" зясовується суть та закономірності впливу правових норм на суспільні відносини щодо лісів і запропоновано класифікацію лісового законодавства залежно від історичного періоду та ідеологічної орієнтації конкретної держави на ліберальну, еклектичну та інтервенціоністську моделі, а також їх порівняльну характеристику. Зроблено висновок, що правові норми, які регулюють повязані з лісами суспільні відносини, відображали докорінні зміни в лісовій політиці - від ери добувної експлуатації природних ресурсів, яка тривала до початку ХХ ст., до ери раціонального використання лісів у столітті двадцятому та поширення принципів сталого розвитку на зламі ХХ - ХХІ століть.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Непийвода В. П. Правове реґулювання в галузі лісів: Доба утвердження підтримного розвитку.- К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2004.- 339 с.

2. Непийвода В. П. Правові підходи Європейського Союзу до вирішення проблем охорони та раціонального використання лісів // Право України. - 1999. - №10.- С. 51 - 53.

3. Непийвода В. П. Проблеми вдосконалення української термінології у галузі екологічного права // Право України. - №11. - 2003. - С. 76 - 81.

4. Непийвода В. П. Екомаркування та сертифікація лісової продукції: співпраця підприємницьких, державних і громадських структур для вирішення проблем довкілля // Малий і середній бізнес. - 2001. - №1.- С. 61- 65.

5. Непийвода В. П. Вплив австрійського лісового законодавства на розвиток лісового господарства в Галичині // Малий і середній бізнес. - 1999. - №3. - С. 61- 65.

6. Непийвода В. П., Голленгорст С. Охоронні обмеження як ефективний інструмент захисту природної та історичної спадщини: досвід США // Право України. - 2000. - №12. - С. 109 - 112.

7. Непийвода В. П. Міжнародний правовий режим лісів та шляхи його вдосконалення // Малий і середній бізнес. - 1999. - №1-2.- С. 44 - 45.

8. Непийвода В. П. Міжнародно-правові аспекти підтримного розвитку // Наукові і освітянські методології та практики. - К.: Центр гуманітарної освіти НАН України. - 2004. - С. 297 - 307.

9. Nepyivoda V. Forestry in the Chornobyl Exclusion Zone: Wrestling with an Invisible Rival // Journal of Forestry. - Vol. 103. - No. 1.- 2005. - pp. 36 - 40.

10. Nepyivoda V. Developing Sustainable Management of Forests in the Chornobyl Exclusion Zone // Proceedings. Eighteen Annual Washington Consortium of Business Schools Research Forum. Saturday, April, 12 2003. - Washington, DC: The George Washington University School of Business and Public Management, 2003. - P. 59. право лісовий розвиток сталий