Сімейні правовідносини та правове регулювання розірвання шлюбу з іноземним елементом. Колізійні питання укладення шлюбу та проблеми визначення походження дитини, опіки і піклування. Визнання в Україні актів цивільного стану за законами іноземних держав.
Аннотация к работе
Контрольна робота з дисципліни: Сімейне право Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземцем та осіб без громадянства Зміст 1. Сімейні правовідносини з іноземним елементом 3 2. Колізійні питання укладення шлюбу 6 3. Колізійні проблеми визначення походження дитини 20 5. Застосування законів іноземних держав. Глобалізація світових процесів торкнулися й України як рівноправної учасниці світового співтовариства. Крім того, варто згадати, що наша Батьківщина, рахує свою незалежність лише другим десятком років, а до 1991 року міграційні потоки в межах СРСР не тільки не обмежувалися, а всіляко стимулювалися керівництвом держави. Тому цілком природною і поширеною є ситуація, коли в країнах, що створили Співдружність Незалежних Держав (далі - СНД), існують родини, громадянство членів яких є різним. 1994 р. Уніфіковані колізійні норми містяться й у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу, укладених Україною з деякими державами, що також встановлюють взаємне визнання судових рішень і розмежовують юрисдикцію в сімейних справах. 2. Це означає, що у всіх випадках реєстрації шлюбу на території України (за винятком консульських шлюбів), незалежно від громадянства осіб, що вступають у нього, повинні застосовуватися загальні вимоги, що встановлені СК до форми, порядку й умов укладення шлюбу. Підводячи підсумок вищевикладеному, слід зазначити, що згідно з ч.1 ст.276 СК, яким закріплена колізійна привязка закону місця одруження, щодо матеріальних умов взяття шлюбу (умов шлюбу), як, втім, і форми шлюбу, компетентним варто визнавати саме СК України. Відповідно до Указу Президента України Про Консульський статут України саме консул є посадовою особою, уповноваженою здійснювати реєстрацію шлюбу громадян України за кордоном, а абз.3 ст.2 вищевказаного правового акта під терміном консул розуміє генерального консула, консула, віце-консула або консульського агента, який є главою консульської установи.