Порівняльний-аналіз правового регулювання ринку сільськогосподарських земель за законодавством України та Великобританії. Поняття й правова природа ринку земель, ідеї, принципи й специфіка правового регулювання ринку сільськогосподарських земель.
Аннотация к работе
Київського національного університету імені Тараса Шевченка[1] земля є основним національним багатством України та перебуває під особливою охороною держави. У земельно-правовій науці термін «ринок земель» як правова категорія визначається як суспільні відносини, врегульовані нормами чинного законодавства України, з приводу здійснення власниками земельних ділянок субєктивних прав на такі ділянки, у тому числі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють права власника на землю від імені українського народу. У юридичній науці Великобританії зазначається, що ринок земель існує, якщо можливо здійснити «обмін» правами на землю за домовлену ціну або надання певних послуг, при цьому для ефективної системи ринку земель потрібна ефективна система його адміністрування. Так, обєктом ринкових земельних правовідносин є земля, точніше земельна ділянка, яка в земельному законодавстві України визначається як «частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. У Великобританії термін «земля» визначено як «такий, що включає землю будь-якого правового титулу, з рудниками та мінералами (незважаючи на те, чи вони відокремлені від поверхні землі), будівлі або частини будівель (незважаючи на те, чи поділ горизонтальний чи вертикальний або зроблений будь-яким іншим шляхом) та інші обєкти нерухомого й рухомого майна», а також «маєток, право назначити в члени англіканських клерків («advowson»), орендну плату та інші немайнові активи, сервітути, права, привілеї та вигоди чи похідні від такої землі» [10].