Дослідження змісту політики держави у сфері забезпечення інформаційної безпеки та пріоритетних напрямів її реалізації. Розробка правових основ щодо організації належної взаємодії органів державної влади України щодо протидії інформаційним війнам.
Аннотация к работе
Незважаючи на надзвичайну важливість забезпечення належного функціонування всіх сфер життєдіяльності людини, суспільства та держави, необхідність ефективного забезпечення інформаційної безпеки держави, зокрема шляхом вироблення надійного механізму протидії інформаційним війнам, на сьогодні повною мірою не визначені методологічні засади протидії інформаційним війнам, відсутні на монографічному рівні роботи, присвячені комплексному правовому дослідженню проблеми належного використання відповідних правових засобів та організаційних технологій протидії інформаційним війнам в Україні з метою забезпечення прав і свобод людини та громадянина в інформаційній сфері, належного функціонування суспільства та держави на рівні світових стандартів. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, міжнародно-правових документів, практики їх реалізації, а також узагальнення основних положень праць науковців визначити сутність відносин, що виникають під час ведення інформаційних війн, адміністративно-правові та організаційні засади діяльності уповноважених органів державної влади України у сфері протидії інформаційним війнам, виробити конструктивні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення діяльності відповідних органів державної влади України, запропонувати перспективні напрями вироблення і реалізації правових засобів та організаційних заходів захисту від інформаційних війн в Україні. зясувати особливості ведення інформаційних війн в Україні: - визначити поняття «інформаційна зброя» та основні її види; Зважаючи на той факт, що в науковій літературі й національному законодавстві досі відсутнє усталене визначення поняття «інформаційні війни», у дисертації інформаційна війна розглядається як сукупність методів та способів цілеспрямованого впливу субєктів-агресорів в умовах інформаційної відкритості на соціальні відносини (відносини людей між собою, відносини в суспільстві та державі), інформаційні ресурси, інформаційно-аналітичні та інформаційно-технічні системи, системи формування масової свідомості та психіки окремої людини з обовязковим використанням інформаційної зброї (властивостей інформації, інформаційних ресурсів та новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій) з метою штучного створення факторів гальмування розвитку людини, суспільства та держави, встановлення контролю над інформаційними ресурсами потенційного противника задля отримання переваг у пріоритетних сферах суспільного життя. Обґрунтовано, що поняття «інформаційна війна» та «психологічна війна», незважаючи на використання такого спільного для них методу впливу, як маніпулювання інформацією, співвідносяться між собою як загальне та часткове.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні адміністративно-правових та організаційних засад протидії інформаційним війнам, а також шляхів виведення діяльності відповідних органів державної влади України щодо протидії інформаційним війнам на якісно новий рівень. Обґрунтуванню та розробці моделі ефективної діяльності відповідних органів державної влади України щодо протидії інформаційним війнам сприяло зясування теоретико-методологічних засад такої протидії. Зазначається, що теоретико-методологічне підґрунтя становлять положення, які стосуються: а) нових уявлень про забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та держави - визначення місця та ролі інформаційної безпеки України в структурі національної безпеки України, уточнення правового змісту основних понять і категорій інформаційної безпеки як складової національної безпеки; б) теоретичної бази ведення інформаційних війн як однієї із форм реалізації загроз інформаційній безпеці України - вироблення відповідного категоріального апарату (зокрема, надання визначення понять «інформаційна війна», «інформаційна зброя», «субєкти ведення інформаційних війн», комплексне дослідження співвідношення поняття «інформаційна війна» з таким поняттями, як «інформаційне протиборство», «інформаційна боротьба», «інформаційна експансія» та «інформаційна агресія»). З метою вироблення дієвої системи заходів, спрямованих на протидію інформаційним війнам в Україні, визначено основні технології ведення інформаційних війн у політиці, бізнесі та військових інформаційних війн, особливості застосування конкретних видів інформаційної зброї. Доведено, що інституційне забезпечення протидії інформаційним війнам в Україні включає дві складові: систему органів державної влади, що здійснюють загальнодержавне керівництво у сфері забезпечення інформаційної безпеки (у тому числі у сфері протидії інформаційним війнам), та систему органів виконавчої влади, на які покладено обовязок щодо часткового формування у межах наданих повноважень та реалізації державної політики інформаційної безпеки в сучасних умовах (у тому числі політики щодо протидії інформаційним війнам).
Вывод
інформаційний правовий державний
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні адміністративно-правових та організаційних засад протидії інформаційним війнам, а також шляхів виведення діяльності відповідних органів державної влади України щодо протидії інформаційним війнам на якісно новий рівень. У результаті дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Обґрунтуванню та розробці моделі ефективної діяльності відповідних органів державної влади України щодо протидії інформаційним війнам сприяло зясування теоретико-методологічних засад такої протидії. Під цими засадами розуміються як існуючі теоретичні напрацювання, так і поглиблені їх тлумачення та розвиток. Зазначається, що теоретико-методологічне підґрунтя становлять положення, які стосуються: а) нових уявлень про забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та держави - визначення місця та ролі інформаційної безпеки України в структурі національної безпеки України, уточнення правового змісту основних понять і категорій інформаційної безпеки як складової національної безпеки; б) теоретичної бази ведення інформаційних війн як однієї із форм реалізації загроз інформаційній безпеці України - вироблення відповідного категоріального апарату (зокрема, надання визначення понять «інформаційна війна», «інформаційна зброя», «субєкти ведення інформаційних війн», комплексне дослідження співвідношення поняття «інформаційна війна» з таким поняттями, як «інформаційне протиборство», «інформаційна боротьба», «інформаційна експансія» та «інформаційна агресія»).
Зроблено висновок, що основною ознакою, яка виокремлює інформаційну війну серед інших видів діяльності в інформаційній сфері, є обовязкове застосування інформаційної зброї. Визначено та проаналізовано найпоширеніші види інформаційної зброї, що застосовуються під час ведення інформаційних війн в Україні. Відстоюється позиція, що застосування декількох видів інформаційної зброї вимагає розробки системи організаційно-правових заходів, спрямованих на протидію зазначеним засобам, залучення значної кількості фахівців, здатних своєчасно приймати зважені та обґрунтовані, а головне, ефективні рішення, спрямовані на нейтралізацію загроз належному функціонування інформаційної сфери.
З метою вироблення дієвої системи заходів, спрямованих на протидію інформаційним війнам в Україні, визначено основні технології ведення інформаційних війн у політиці, бізнесі та військових інформаційних війн, особливості застосування конкретних видів інформаційної зброї.
З огляду на важливість зясування змісту поняття «субєкти ведення інформаційних війн», а також його невизначеність у національному законодавстві та в науковому обігу шляхом комплексного аналізу та узагальнення праць науковців, дослідження концептуальних засад державної політики інформаційної безпеки України (у контексті протидії інформаційним війнам) визначено та розкрито сутність зазначеного поняття. Надано власну класифікацію субєктів ведення інформаційних війн; акцентовано увагу на транскордонності кола субєктів ведення інформаційних війн та їх здатності хаотично змінюватися. Зясовано специфіку ведення інформаційних війн різними субєктами та особливості застосування ними інформаційної зброї.
Зважаючи на необхідність вироблення ефективного механізму протидії інформаційний війнам в Україні, визначено адміністративно-правові та організаційні особливості формування державної політики інформаційної безпеки (в контексті протидії інформаційним війнам) та пріоритетні напрями її реалізації. Запропоновано та обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства України відповідно до європейських стандартів побудови інформаційного суспільства. Підкреслено, що одним із пріоритетів розвитку національного інформаційного законодавства є здійснення кодифікації інформаційного законодавства. Наголошено на доцільності включення до проекту Інформаційного кодексу норм компютерної етики, морально-етичних засад регулювання відносин у міжнародному мережевому просторі.
Враховуючи необхідність набуття нового та посиленого виміру в галузі протидії інформаційним війнам, запропоновано та обґрунтовано доцільність дослідження інституційного механізму протидії інформаційним війнам в Україні. Доведено, що інституційне забезпечення протидії інформаційним війнам в Україні включає дві складові: систему органів державної влади, що здійснюють загальнодержавне керівництво у сфері забезпечення інформаційної безпеки (у тому числі у сфері протидії інформаційним війнам), та систему органів виконавчої влади, на які покладено обовязок щодо часткового формування у межах наданих повноважень та реалізації державної політики інформаційної безпеки в сучасних умовах (у тому числі політики щодо протидії інформаційним війнам). Охарактеризовано нормативно-правову та організаційну діяльність органів державної влади України, що входять до інституційного механізму протидії інформаційним війнам.
Обґрунтовано доцільність формування зваженої системи органів державної влади України, компетенція яких повязана із виробленням та реалізацією державної політики інформаційної безпеки (в контексті протидії інформаційним війнам); запропоновано конкретні організаційно-правові механізми інституційних перетворень з метою ефективної протидії інформаційним війнам в Україні.
Акцентовано увагу на необхідності налагодження ефективної взаємодії відповідних органів державної влади, що сприятиме вдосконаленню їх управлінської діяльності та виведенню її на якісно новий рівень. Наголошено за важливості налагодження конструктивного діалогу відповідних органів державної влади України в ході розробки основних засад державної політики забезпечення інформаційної безпеки України (у контексті протидії інформаційним війнам) та реалізації узгодженої й обґрунтованої державної політики.
Запропоновано вирішити проблему правового забезпечення протидії інформаційним війнам в Україні шляхом формування дієвого законодавства, норми якого належним чином регулювали б відносини, що виникають під час користування мережею Інтернет (зокрема у випадках, коли відомості, що містять у собі посягання на честь, гідність та ділову репутацію інших осіб, було розміщено у мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, вирішення процедурних питань спростування інформації, розміщеної в Інтернет).
Зважаючи на необхідність захисту неповнолітніх від негативного впливу Інтернету, навчання правильному користуванню невичерпними джерелами інформації, які надає Інтернет, запропоновано рекомендації щодо вироблення правового забезпечення захисту неповнолітніх від впливу інформації, яка несе загрозу їх морально-психічному здоровю, зокрема щодо забезпечення інформаційної безпеки дітей у мережі Інтернет.
Доведено, що саме від врегулювання на законодавчому рівні основних засад протидії поширенню продукції порнографічного характеру в засобах масової інформації залежить високий рівень моральності в суспільстві. Наголошено на надзвичайній значущості вироблення ефективної державної політики щодо протидії поширенню порнографії як явища, у тому числі продукції порнографічного характеру у засобах масової інформації. Запропоновано внести відповідні зміни до чинного законодавства України щодо боротьби із розповсюдженням продукції порнографічного характеру, особливо продукції порнографічного характеру з використанням дітей.
Список литературы
1. Абакумов В.М. Інформаційні війни як одна із форм реалізації загроз інформаційній безпеці держави / В.М. Абакумов // Право і Безпека. - 2008. - № 7’2. - С. 34-39.
2. Абакумов В.М. Субєкти інформаційних війн: поняття та види / В.М. Абакумов // Форум права. - 2009. - № 2. - С. 6-12.
3. Абакумов В.М. Інституційне забезпечення протидії інформаційним війнам в Україні / В.М. Абакумов // Право і Безпека. - 2010. - № 2 (34). - С. 65-69.
4. Абакумов В.М. Загальна характеристика форм та засобів ведення інформаційних війн в Україні / В.М. Абакумов // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 3 (50). - С. 235-244.
5. Абакумов В.М. Інституційне забезпечення протидії інформаційним війнам в Україні / В.М. Абакумов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: матер. наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 червня 2010 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х. : Вид-во ХНУВС, 2010. - С. 92-95.