Розгляд питання щодо процедури та сфери застосування угоди сторін як підстави припинення трудових правовідносин в трудовому праві. Аналіз норм трудового законодавства, які регулюють порядок звільнення за угодою сторін та з ініціативи працівника.
Аннотация к работе
The article investigates the legal regulation of the termination of the employment contract by agreement between the parties and by the employee as legal facts in the labor law. In contrast to the agreement of the parties, termination of employment contract by the employee, as a legal fact, should be considered as a legitimate unilateral action of the employee, providing his free consent to termination of employment relationship. Так, у чинному законодавстві про працю для позначення припинення трудових правовідносин вживаються різні за своїм змістом поняття: «припинення» трудового договору, «розірвання» трудового договору, «звільнення» працівника, «вивільнення» працівників. Розірвання трудового договору означає припинення трудових правовідносин одностороннім волевиявленням (чи роботодавця, чи працівника, чи осіб, які не є стороною трудового договору). Вона включає вісім пунктів, що передбачають припинення трудового договору за угодою сторін, у разі закінчення його строку, розірвання трудового договору з ініціативи працівника, роботодавця або на вимогу профспілкового органу та ін.