Процес правового регулювання свободи думки та інформаційних правовідносин доби національно визвольних змагань. Законотворчі процеси формування законодавства нової держави з використанням існуючих на час революції законів в сфері обігу інформації.
Аннотация к работе
Правове регулювання прав та свобод у сфері обігу інформації Центральної ради, гетьманату та УНР (директорії) Постановка проблеми. Цінний досвід періоду УНР вимагає проведення аналізу правового регулювання прав людини на свободу інформації періоду національно-визвольних змагань в «першій» УНР, Української держави Скоропадського П., «другої УНР - Директорії». Правотворчість доби національно-визвольних змагань стала предметом наукових досліджень О.Л. Копиленка, В.М. Юрченко, А.Й. Присяжню-ка, В.В. Ладиченка. Дослідивши інформаційно-пресову діяльність УНР О.В. Богуславський прийшов до висновку, що саме слабка ефективність інформаційної діяльності українських урядів не тільки поглиблювала кризу окремих урядів, а й спричиняла допоразки цих урядів і була однією з головних причин поразки визвольних змагань [1]. Тим не менш, ситуація фактичного правового вакууму в період інформаційного протистояння служить важливим джерелом досвіду який необхідно враховувати при формуванні сьогоднішньої концепції національної інформаційної безпеки України. Створення нової держави поклали перед її організаторами комплекс завдань які потребували негайного вирішення для чого було створено Генеральний секретаріат.