Поняття "особи зі зниженою працездатністю", критерії віднесення працівників до цієї категорії. Реалізація права на працю осіб зі зниженою працездатністю, його гарантії при працевлаштуванні та припиненні трудового договору, виконанні трудової функції.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО Правове регулювання праці осіб зі зниженою працездатністюРобота виконана на кафедрі цивільного права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Гетьманцева Ніна Дмитрівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри цивільного права. кандидат юридичних наук, доцент Гоц Василь Якович, Харківський національний університет внутрішніх справ, завідувач кафедри трудового, екологічного та земельного права навчально-наукового інституту права, економіки і соціології. Захист відбудеться 03 червня 2010 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Ідеться про осіб зі зниженою працездатністю, які не можуть нарівні з усіма конкурувати на ринку праці. У звязку із цим постає питання щодо переосмислення сутності права на працю осіб зі зниженою працездатністю відповідно до міжнародних стандартів і норм суспільного життя. Прийняття нового Трудового кодексу України і на його підставі низки законів про працю повинно вирішити конкретні правові проблеми, що накопилися за останні роки у сфері правового регулювання праці осіб зі зниженою працездатністю. визначено особливості трудової дієздатності осіб зі зниженою працездатністю, які полягають у наступному: коло дій, які можуть учиняти вказані особи з метою набуття для себе прав та обовязків, а також можливість реалізації наданих їм прав залежить від установленої групи інвалідності й індивідуальної програми реабілітації осіб зазначеної категорії, а в осіб зі зниженою працездатністю внаслідок психічного розладу - ще й від встановленого переліку видів робіт, які вони не в змозі виконувати через психічний розлад; Такими стандартами є: (а) визнання права на працю осіб зі зниженою працездатністю нарівні з іншими; (б) рівний доступ до отримання роботи, що включає можливість отримати, зберігати підходящу роботу й просуватися по службі; (в) включення осіб зі зниженою працездатністю у вільний ринок праці шляхом установлення недискримінаційної політики; (г) забезпечення працевлаштування осіб зі зниженою працездатністю шляхом установлення мінімального відсотка робочих місць для їхнього працевлаштування; (д) заохочення роботодавців до працевлаштування осіб зі зниженою працездатністю; (е) прийняття й перегляд національної політики в сфері зайнятості й реабілітації осіб зі зниженою працездатністю; (є) забезпечення осіб зі зниженою працездатністю робочим місцем, що відповідає їх потребам; (ж) заохочення до індивідуальної трудової діяльності осіб зі зниженою працездатністю.У підрозділі 1.1 "Концептуальні підходи до розуміння сутності і змісту поняття "особи зі зниженою працездатністю"” досліджуються сутнісна характеристика і змістовне наповнення поняття "особи зі зниженою працездатністю", критерій віднесення працівників до осіб вказаної категорії, їх класифікація, здатність до праці й до роботи. Працездатність - це здатність до праці, здатність же до роботи - це сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає змогу особі виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості. Аргументується, що знижена працездатність - це здатність до праці в осіб, яким установлена група інвалідності і що обсяг зниження працездатності залежить від установленої групи інвалідності. У підрозділі 1.2 "Право на працю осіб зі зниженою працездатністю як природне право й конституційний принцип" вивчається природа права на працю, розкривається зміст понять "робота" і "праця", досліджується здатність до праці у фактичному і юридичному розумінні, розглядається право на працю осіб зі зниженою працездатністю у вузькому й широкому розумінні, аналізуються вітчизняне законодавство й міжнародно-правові акти, що закріплюють право на працю осіб розглядуваної категорії. У підрозділі 1.3 "Особливості трудової дієздатності осіб зі зниженою працездатністю” висвітлюються особливості трудової дієздатності осіб зі зниженою працездатністю, а також досліджуються категорії "трудова правоздатність" і "трудова дієздатність".У національному законодавстві недоцільно оперувати такими термінами, як "інваліди", "особи з обмеженими фізичними і розумовими можливостями", "особи з обмеженою працездатністю", для означення осіб зі стійким розладом функцій організму, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, вимагає потребу в соціальній допомозі й посиленому соціальному захисті таких осіб, а також вжиття з боку держави відповідних заходів для забезпечення законодавчо встановлених прав.