Специфіка податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України, їх відповідність цілям розбудови правової, соціальної держави. Правова природа мита, податку на додану вартість та акцизного збору. Правовий механізм платежів.
Аннотация к работе
Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Правове регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону УкраїниРобота виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Федоров Сергій Євгенович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри фінансового права. Захист відбудеться 02 жовтня 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Сьогодні в Україні діє система оподаткування, що потребує суттєвого доопрацювання, деякі податки та збори характеризуються низькою економічною результативністю через недоліки їх правового регулювання. Все це, безумовно, стосується і більш детальний аналіз існуючих протиріч в галузі оподаткування, однією із самостійних серед яких є труднощі, що повязані із справлянням платежів податкового характеру при перетинанні митного кордону України. Необхідність детального і всебічного врахування чинників, що впливають на ефективність справляння податків та зборів, а також шляхи вдосконалення правового регулювання цих процесів у нових умовах можуть бути встановлені тільки за допомогою дослідження змісту відповідних суспільних звязків, особливостей їх правового регулювання. В умовах здійснюваних структурних перетворень гостро постає завдання чіткого визначення понять, змісту, особливостей справляння податку на додану вартість, акцизного збору і мита при перетинанні державного кордону, які нарівні з іншими платежами податкового характеру є однією зі статей доходів Державного бюджету України. У цілому ж, в порівнянні з іншими питаннями, теоретичні проблеми правового регулювання платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України, аналізувалися неповно.Розділ перший роботи „Мито в системі платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України" присвячено загальним питанням щодо правової природи платежів, якісправляються на кордоні держави та основному їх різновиду - миту. Підрозділ 1.1 „Підстави існування обов‘язкових платежів, що пов‘язані з перетинанням митного кордону" присвячено аналізу основних засад виникнення обов‘язкових платежів, які справляються при перетинанні митного кордону, окресленню місця цих платежів в системі оподаткування України. В підрозділі 1.2 роботи „Мито як основний вид кордонних платежів" наголошується на теоретичній та практичній важливості відокремлення мита від податку. На підставі цього мито можна розглядати як платіж, обумовлений одержанням конкретною особою права користування певними благами, повязаний з переміщенням їх через митний кордон. Другий розділ дисертаційної роботи „Сплата акцизного збору при перетинанні митного кордону України" присвячено комплексному аналізу елементів правового механізму акцизного збору, який справляється при перетинанні митного кордону.В дисертаційній роботі вирішено наукове завдання, що полягає у визначенні місця й ролі в системі оподаткування обов‘язкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України. У відповідності з метою дослідження було проведено багатосторонній аналіз чинного законодавства України, Російської Федерації та інших держав СНД, що регулюють справляння податку на додану вартість, акцизного збору і мита. При аналізі правових механізмів цих платежів акцент зроблено на специфічному порядку їх сплати при перетинанні митного кордону України. В перебігу дослідження наведено особливості бюджетного відшкодування податку на додану вартість і акцизного збору, висвітлено механізм застосування податковихвекселів, бандерольного способу сплати акцизного збору та інші питання, пов‘язані зі сплатою податкових платежів, які справляються при перетинанні митного кордону України. Виносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України - мита, акцизного збору та податку на додану вартість.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертаційній роботі вирішено наукове завдання, що полягає у визначенні місця й ролі в системі оподаткування обов‘язкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України. У відповідності з метою дослідження було проведено багатосторонній аналіз чинного законодавства України, Російської Федерації та інших держав СНД, що регулюють справляння податку на додану вартість, акцизного збору і мита. При аналізі правових механізмів цих платежів акцент зроблено на специфічному порядку їх сплати при перетинанні митного кордону України. В перебігу дослідження наведено особливості бюджетного відшкодування податку на додану вартість і акцизного збору, висвітлено механізм застосування податковихвекселів, бандерольного способу сплати акцизного збору та інші питання, пов‘язані зі сплатою податкових платежів, які справляються при перетинанні митного кордону України.
У висновках формулюються найсуттєвіші результати проведеного дослідження. Виносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання податкових платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України - мита, акцизного збору та податку на додану вартість. У ході дослідження було вирішено ряд завдань, що дозволило дійти певних висновків: 1. В деяких розробках та наукових працях до числа непрямих податків відносять мито. На наш погляд, більш обґрунтованою є позиція про відмежування мита від податків. Має сенс виділити в системі обовязкових платежів податкового характеру блок умовних платежів, основну частину яких буде складати мито та державне мито. Відмежування мита від податків дозволить більш раціонально закріпити компетенцію органів, які здійснюють управління та контроль за повнотою і своєчасністю надходження їх у відповідні фонди; відрізнити канали перерахування коштів і основи відповідальності за порушення законодавства, яке закріплює особливості сплати подібних платежів.
2. Законодавець використовує термін "непрямого податку" без відповідного узагальнюючого розяснення чи закріплення його змісту, тому що в жодному законодавчому акті немає ні визначення непрямого податку, ні розподілення податків на прямі та непрямі. Саме тому, має сенс в акті, що визнає основи системи оподаткування України, закріпити розподілення податків на прямі та непрямі. Це можна зробити двома шляхами: перший - визначення прямих та непрямих податків і другий - закріплення в подібному акті вичерпного переліку цих податків.
3. Акцизний збір як різновид непрямого податку дещо індивідуалізований і закріплюється по відношенню до окремих видів специфічних груп товарів. Потребує певного узгодження термінологічна визначеність податкових платежів з їх суттєвим змістом. Саме тому ми вважаємо, що ні в якому разі по відношенню до акцизного збору - виду податку - не можна застосовувати категорію збору. Це обумовлює необхідність введення узагальнюючого поняття акцизу (або акцизного податку), яке буде вбирати до себе всі види платежів, що надходять від використання акцизного збору, як при перетинанні товарами митного кордону, так і при виробництві підакцизних товарів.
4. Специфічним є правове регулювання ставок акцизного збору. Вони залежать від груп товарів та містяться в різних нормативно-правових актах. У зв‘язку з цим, ані в нормативному акті, що закріплює правовий механізм акцизного збору, ані в інших нормативних актах не міститься поняття базової ставки. Логічним представляється закріплення правового механізму акцизу в одному розділі, а різних його ставок - в одній статті майбутнього Податкового кодексу України.
5. Надзвичайно важливо зробити поділ обєкта акцизного збору, при оподаткуванні якого необхідно діяти через податкового агента, на два види: - обєкт оподаткування, який буде визначатись для вироблених на території України товарів і відповідно до цього становити обороти з реалізації таких товарів. Вартість цих товарів буде включати до себе вартість будь-яких послуг та робіт, що повязані з їх реалізацією;
- обєкт оподаткування, який буде визначатись для імпортованих на митну територію України товарів і становити обороти з реалізації таких підакцизних товарів. До нього буде входити вартість будь-яких додаткових послуг та робіт, що повязані з реалізацією товарів на митній території України.
6. Особливість перерахування коштів до бюджетів та його терміни визначаються різновидом акцизного збору. Якщо це платіж від реалізації імпортованих товарів, то строк його сплати залежить від дати перетинання митного кордону або моменту випуску товару зі складу у вільне використання на митній території України у встановленому порядку (при інших митних режимах - у співвідношенні з цими режимами).
7. Податок на додану вартість являє собою непрямий податок, який виступає частиною новоствореної вартості, входить до ціни реалізації товарів (робіт, послуг) і сплачується споживачем цих товарів (робіт, послуг) до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Податок на додану вартість сплачується споживачем, тоді як формально перераховує його до бюджету особа, що реалізує товар (здійснює роботу, послугу) або ввозить його на митну територію України.
8. При перетинанні митного кордону України обов‘язок зі сплати податку на додану вартість покладається на осіб, що переміщують товари через митний кордон. При цьому до платників відносяться як юридичні особи, так і фізичні. Таким чином, цей податок відноситься до категорії платежів зі змішаним платником.
9. Закріплення обовязку щодо обчислення податку породжуєпідстави для відповідальності за порушення цієї норми. У випадку невиконання цього обовязку, необхідно закріпити субєктом правопорушення особу, яка повинна обчислити суму податку на додану вартість, включити її до ціни товарів (робіт, послуг) або податкового агента. При перетинанні митного кордону України у якості податкового агенту, як правило, виступає особа, що ввозить товар на її митну територію.
Список литературы
1. Салєнков А.В. Особенности правового регулирования налога на добавленную стоимость при осуществлении внешнеэкономической деятельности / А.В. Салєнков // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. - Вип. 89 / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 107-112.
2. Салєнков А.В. Правова природа акцизного збору // Форум права. [Електронний ресурс]. - 2007. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/.
3. Салєнков А.В. Деякі особливості реалізації механізму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість при перетинанні митного кордону України / А.В. Салєнков // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. - 2008. - Том 21 (60). - №1. - С. 310-315.
4. Салєнков А.В. Місце бюджетного відшкодування у забезпеченні виконання обов‘язку зі сплати податку на додану вартість // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали XIII регіональної науково-практичної конференції, (8-9 лютого 2007 р.). Львів, 2007. - С. 235-236.
5. Салєнков А.В. Бюджетное возмещение по налогу на добавленную стоимость при пересечении таможенной границы Украины // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів. За заг. ред. проф. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 76-78.