Аспекти правового регулювання організації бухгалтерського обліку. Визначення для потреб господарсько-правової науки понять організації бухгалтерського обліку, облікової політики суб"єкта господарювання. Організаційна форма побудови обліку на підприємстві.
Аннотация к работе
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯСубєкти господарювання реалізовують свої права щодо регулювання питань бухгалтерського обліку, його організації та ведення шляхом: самостійного визначення облікової політики в межах чинної нормативної бази; вибору організаційно-правової форми господарювання та форми облікової реєстрації; розробки системи внутрішньогосподарського обліку та контролю за діяльністю субєкта господарювання; налагодження схеми документообігу; вибору способу обробки та фіксації інформації на відповідних носіях; вибору програмного забезпечення бухгалтерського обліку; планування розвитку методики бухгалтерського обліку стосовно до конкретних умов діяльності субєкта господарювання. Субєкти господарювання можуть вводити до свого штату посаду бухгалтера або створювати бухгалтерську службу; укладати трудовий договір з фізичною особою - бухгалтером; користуватися послугами професійного бухгалтерка, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; доручити вести бухгалтерський облік на договірних засадах бухгалтерській фірмі. Також у згаданому листі зазначається, що зміни в обліковій політиці можуть відбуватися у випадках: якщо змінюється на підприємстві статут; якщо змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності; якщо зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. Від облікової політики залежить і прибутковість господарської діяльності того чи іншого субєкта, оскільки вибір способу і форми ведення обліку забезпечує оптимізацію витрат і, як наслідок, - впливає на результативність господарської діяльності (йдеться про всі складові облікової політики, зокрема: способи нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів, способи оцінки виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, порядок обліку витрат виробництва, калькулювання собівартості продукції, визначення виручки від реалізації тощо). Загальні вимоги, які висуваються щодо облікової політики субєкта господарювання може бути, вважаємо, зведено до таких: (а) облікова політика повинна бути єдиною для субєкта господарювання, що означає обовязкове застосування обраних методів та прийомів ведення бухгалтерського обліку всіма структурними підрозділами, включаючи виділені на самостійний баланс, незалежно від здійснюваного виду діяльності і місця їх розташування (це необхідно для забезпечення співставності та зведення інформації); (б) щодо однотипних господарських процесів повинні використовуватись однакові принципи, методи та прийоми ведення обліку; (в) застосування облікової політики повинно бути послідовним (методика відображення господарських операцій, оцінки майна і зобовязань на протязі року, а також від одного звітного періоду до іншого, як правило, не змінюється).
Список литературы
1. Попітіч Т. Передумови раціональної організації бухгалтерського обліку в споживчій кооперації / Т. Попітіч // Економічний аналіз. - 2010. ипуск 6. - С.303-305.
2. Нормативно-правові акти, які зазначені у статті подано відповідно до офіційного сайту Верховної Ради України www.rada.gov.ua
3. Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 17 листопада 2006 року "Про стан житлово-комунального господарства України та основні напрями його реформування", введене в дію Указом Президента України № 1093/2006 від 16 грудня 2006 року // Урядовий курєр. - 22.12.2006. - №242.
4. Закон України від 24 червня 2004 року № 1869-IV в редакції Закону України від 11 червня 2009 року № 1511-VI "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово - комунального господарства на 2009-2014 роки" // Відомості Верховної ради України. - 2009. - №47-48. - Ст.720.3. Закон України від 03 береня 16.01.2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - №11. - Ст 461.
5. Закон України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР "Про страхування" // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №18. - Ст.78.4 Закон
6. України від 04 жовтня 2001 року № 2745-III "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 33. - ст.440.5. Beck U. Risk Society: Towards a New
7. Modernity. - L.: THOUSANDOAKS, 1992. - 260 р.6. Абрамов В.Ю. Страховой интерес как разновидность категории интереса в гражданском праве // Юридическая и правовая работа в страховании. - 2006. - № 1. с.78-93.7 Барабаш А.С. Соотношение понятий "объект" и "предмет" познания и использование из при описании уголовно-процессуальной деятельности // Юридическая наука и юридическое образование в России на рубеже веков: состояние, проблемы, перспективы. Материалы региональной научно-практической конференции. - Ч.3. - ИЗД-ВО
8. ТГУ, Тюмень, 2001. - с.43.8 Большой психологический словар / Под ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зинченко. - М.: АСТ Москва, 2009. - 816 с.
9. Большой экономический словар / Под ред. Азрилияна А.Н. - М.: Институт новой экономики, 2007. - 1472 с.
10. В даному аспекті термін "страховий капітал" вживається в широкому розумінні, як будь-який акумульований майновий капітал (фонд) призначений для компенсації та/або відшкодування постраждалим особам завданих збитків в результаті реалізації певних ризиків (централізовані резервні (страхові) фонди держави, децентралізовані фонди, страхові фонди (резерви) страховика).
11. Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про страхування" Забороняється здійснювати страхову діяльність на території України страховиками-нерезидентами, крім таких видів страхової діяльності: виключно із страхування ризиків, повязаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо обєктом страхування [курсив мій - Н. П.] є майнові інтереси, повязані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у звязку з таким транспортуванням товарів; перестрахування; страхове посередництво, таке як брокерські та агентські операції стосовно: перестрахування, виключно із страхуванням ризиків, повязаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо обєктом страхування [курсив мій - Н. П.] є майнові інтереси, повязані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, 12. Щодо історії розвитку законодавства стосовно переважних права в акціонерному товаристві див.: Щербина Е. О преимущественном праве в истории и деталях / Елена Щербина // Акционерный вестник Украины. - 2009. - № 4 (9). - С.58-62.