Правове регулювання оподаткування доходів фізичних осіб в Україні - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІРобота виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Федоров Сергій Євгенович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри фінансового права. Захист відбудеться 2 травня 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Особливого значення в процесі реалізації цього завдання набуває створення ефективного, гнучкого та дієвого механізму оподаткування фізичних осіб. Черніка та інших, в яких розглядаються загальні питання правового регулювання податків і зборів, окремі аспекти оподаткування доходів фізичних осіб. Предметом дослідження є фінансово-правові норми, що регулюють процес реалізації фізичними особами свого обов‘язку зі сплати податку з доходів фізичних осіб. податок дохід фізичний оподаткування запропоновано новий підхід у визначенні платників податку з доходів фізичних осіб, якими визнаються фізичні особи, що є податковими резидентами (за доходами з усіх джерел) і податковими нерезидентами (за доходами із джерел в Україні); по-новому сформульовано визначення обєкта податку з доходів фізичних осіб як сукупного оподатковуваного доходу, який отримано фізичною особою за календарний рік і складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів та зроблено акцент на необхідності класифікації доходів за видами, що підлягають оподаткуванню;Розділ перший “Податок з доходів фізичних осіб у системі оподаткування України” складається із двох підрозділів та присвячений окресленню ключових положень системи оподаткування й місцю в ній податку з доходів фізичних осіб. Проте, якщо можна так сформулювати, "чистих" видів податків у системі оподаткування України, де платниками виступають виключно фізичні особи, тільки два - податок з доходів фізичних осіб і податок на промисел. Його значення зумовлюється як певною досконалістю, чіткістю, зрозумілістю механізму сплати, що відпрацьовувався тривалі періоди часу (до речі, податок з доходів фізичних осіб є одним з найдавніших у системі оподаткування України), так і розміром надходжень до доходів бюджетів. Відповідно до першого Закону обовязок фізичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється у випадку її смерті, але Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» містить норму, відповідно до якої у випадку смерті платника податок за останній податковий період сплачується з його активів при відкритті спадщини. При цьому варто відрізняти податкових агентів від представників платників податків у їх відносинах з податковими органами, тому що обовязок по утриманню суми податку в платника і перерахуванню її до бюджету покладено на податкових агентів податковим законом, у той час як представник платника податків діє на підставі доручення.При досліджені проблем, що розглядались у даній роботі, відповідно до поставленої мети і завдань охарактеризовано місце податку з доходів фізичних осіб у системі оподаткування України, визначено правову природу цього податку, досліджено кожний елемент його правового механізму, проведено порівняльний аналіз чинного механізму податку з доходів фізичних осіб і діючого до нього прибуткового податку з громадян. Шляхом розкриття окремих сторін кожного елементу правового механізму податку з доходів фізичних осіб як за національним, так і зарубіжним законодавством, наведено специфіку цього податкового важеля та обґрунтовано можливість застосування іноземного досвіду з оподаткування фізичних осіб в національних умовах. Часто податки необґрунтовано називаються зборами і навпаки. Конституцією України передбачено, що кожний зобовязаний платити законно встановлені податки і збори, адже вони є необхідною умовою існування держави, тому цей обовязок розповсюджується на всіх платників податків як безумовна вимога держави. Платник податків не вправі розпоряджатися за своїм розсудом тією частиною свого майна, яка у вигляді певної грошової суми має бути внесена до бюджету, й зобовязаний регулярно перераховувати цю суму на користь держави.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

При досліджені проблем, що розглядались у даній роботі, відповідно до поставленої мети і завдань охарактеризовано місце податку з доходів фізичних осіб у системі оподаткування України, визначено правову природу цього податку, досліджено кожний елемент його правового механізму, проведено порівняльний аналіз чинного механізму податку з доходів фізичних осіб і діючого до нього прибуткового податку з громадян. Шляхом розкриття окремих сторін кожного елементу правового механізму податку з доходів фізичних осіб як за національним, так і зарубіжним законодавством, наведено специфіку цього податкового важеля та обґрунтовано можливість застосування іноземного досвіду з оподаткування фізичних осіб в національних умовах. У ході дослідження було вирішено ряд завдань, що дозволило дійти наступних висновків: 1. Чинне українське законодавство не наводить дефініції податку, законодавець фактично змішує поняття податку і збору, ставить між ними знак рівності. Таке недбале поводження з понятійним апаратом спричиняє невпорядкованість у правозастосовному процесі, вносить елементи волюнтаризму й хаотичності. Часто податки необґрунтовано називаються зборами і навпаки.

2. Власник може бути позбавлений права власності лише у випадках, передбачених законом. Підставою для позбавлення права власності є конституційний публічно-правовий обовязок власника платити законно встановлені податки. Конституцією України передбачено, що кожний зобовязаний платити законно встановлені податки і збори, адже вони є необхідною умовою існування держави, тому цей обовязок розповсюджується на всіх платників податків як безумовна вимога держави. Платник податків не вправі розпоряджатися за своїм розсудом тією частиною свого майна, яка у вигляді певної грошової суми має бути внесена до бюджету, й зобовязаний регулярно перераховувати цю суму на користь держави.

3. Загальна сукупність обовязкових платежів податкового характеру складає розвинену систему. За родовою ознакою це дійсно однотипні платежі, що не виключає необхідності їх розмежування і класифікації. Важливо це робити тому, що окремими формами податків, як вбачається, можуть бути закріплені різні податкові режими для платників, по-різному забезпечено надходження до бюджетів, неоднаково висвітлена фіскальна чи стимулююча функція податків.

4. Правосубєктність у публічному і приватному аспектах має різну природу, що зумовлено специфікою методу правового регулювання: у приватних галузях превалює диспозитивний метод, у публічних - імперативний. Розходження між правоздатністю й дієздатністю можна пояснити з точки зору можливості здійснення волі, що є одним з істотних моментів участі у правовідносинах.

5. Не завжди субєкт податку, визначений у податковому законі, є безпосереднім його платником. Іншими словами, формальний і реальний платник можуть не співпадати. Головним критерієм розмежування субєкта і носія податку є принцип юридичного (або фактичного) обовязку сплати податку. З огляду на це, законодавчі акти закріплюють субєкта податку, а не його носія.

6. Варто виділити два підходи до визначення поняття обєкта оподаткування. Як родова категорія обєкт оподаткування являє собою загальне визначення обєкта (доходи або їх частина, майно, вартість і т.п.). При законодавчому визначенні цієї категорії, як правило, застосовується вузьке значення даного поняття. Таким чином, обєкти оподаткування можна визначити як видові, більш конкретизовані форми родового поняття обєкта оподаткування, такі як майно юридичних осіб, доходи фізичних осіб і т.д.

7. Надмірне підвищення податкових ставок неминуче призводить до втрати заінтересованості підприємців у здійсненні своєї діяльності. Такий шлях на короткий час швидко збільшує надходження від податку, але наслідками цієї податкової політики стане різке зменшення доходів бюджету, швидке підвищення інфляції, зниження рівня платоспроможності населення й рівня життя в країні. Тому вбачається доцільним установлення більш високих ставок саме стосовно фундованих доходів. У чинному законодавстві про оподаткування доходів фізичних осіб немає диференціації ставок за зазначеним критерієм, що, на наш погляд, перешкоджає раціональнішому використанню капіталу.

8. Універсальна знижка - неоподатковуваний мінімум доходів, при якому оподаткуванню підлягають тільки доходи, що перевищують цей мінімум. В Україні основний зміст цієї пільги занадто перекручений: фактично ця пільга хоча й задекларована в законодавстві, але не діє.

9. Поряд з платниками податку з доходів фізичних осіб обовязок щодо нарахування, утримання і сплати цього податку, ведіння податкового обліку, подачі податкової звітності також покладено на податкових агентів. Ними вважаються особи, на яких покладено обовязок щодо обчислення й утримання податку з платника податків і перерахуванню його у відповідний бюджет. При цьому правовий статус податкових агентів характеризується певною подвійністю: щодо податкових органів вони є зобовязаними особами, а стосовно платників податків - виступають у ролі податкового органу.

10. В окремому порядку здійснюється оподаткування операцій з іпотечного кредитування. Відсотки, сплачені за іпотечним кредитом, можуть зменшити оподатковуваний доход фізичної особи. Одним з видів витрат, які можна включити до складу податкового кредиту, є частина суми відсотків за іпотечним кредитом, сплачених платником податку. При іпотечному кредитуванні право на включення до складу податкового кредиту частини суми відсотків за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року, виникає у випадку, якщо за рахунок такого кредиту будується чи купується житло (будинок, квартира, кімната), визначене таким платником податку як основне місце його проживання. Водночас такого права не мають особи, які не одержують заробітної плати (самозайняті особи, фізичні особи-підприємці, пенсіонери, військовослужбовці та інші особи, які згідно з умовами оплати праці одержують доходи, відмінні від заробітної плати).

1. Головашевич О.О. Правове регулювання оподаткування інвестиційного прибутку фізичних осіб в Україні // Право і безпека. 2006. №5’4. С. 102-105.

2. Головашевич О.О. Застосування права на податковий кредит платниками податку з доходів фізичних осіб // Університетські наукові записки. 2007. №1. С. 184-187.

3. Головашевич О.О. К вопросу о правосубъектности физических лиц // Підприємництво, господарство і право. 2007. №5. С. 24-28.

4. Головашевич О.О. Про деякі проблеми оподаткування доходів фізичних осіб в Україні // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Матеріали наук.-практ. конференції, 30 листопада 2004р. Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ „Магістр”, 2005. С.104-106.

5. Головашевич О.О. Проблеми законодавчого визначення податку з доходів фізичних осіб // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XIII наук.-практ. конференції (8-9 лютого 2007р.). Львів, 2007. С. 208-209.

6. Головашевич О.О. Щодо окремих складових об‘єкта механізму податку з доходів фізичних осіб // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права: Тези доп. Міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 листопада 2007 р. / Науково-дослідний інститут фінансового права. К.: ПП „Укртехнопрінт”, 2007. С. 163-166.

7. Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины. / Коллектив авторов: Бег Г.В., Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. и др.; Под общей редакцией д.ю.н., проф. Н.П. Кучерявенко. Харьков: Одиссей, 2005. 416 с.

8. Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины. Издание второе, стереотипное / Коллектив авторов: Бег Г.В., Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. и др.; Под общей редакцией д.ю.н., проф. Н.П. Кучерявенко. Харьков: Одиссей, 2007. 416 с.