Співвідношення понять "тимчасовий адміністратор", "незалежний експерт", "службовець НБУ". Коментування норми Положення НБУ. Сфера виникнення та розвитку відносин неплатоспроможності банків. Реалізація функції управління у відносинах неплатоспроможності.
Аннотация к работе
Зміст 1. Співвідношення понять „тимчасовий адміністратор”, „тимчасова адміністрація”, „незалежний експерт” та „службовець НБУ” 2. Сфера виникнення та розвитку відносин неплатоспроможності банків 4. Внаслідок кризових явищ у фінансовому секторі фінансовий стан банківських установ України значно погіршився. Процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком з метою забезпечення схоронності капіталу й активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності і ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану. Призначення тимчасової адміністрації (ТА) здійснюється у відповідності із ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства [18; 11]. Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію банку у разі: двох або більше порушень банком законних вимог Національного банку України; зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 % протягом останніх 6 місяців; якщо банк протягом 5 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобовязань; арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників банку; вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів; необґрунтованої відмови банку у наданні документів чи інформації, уповноваженим представникам Національного банку України; наявності публічного конфлікту у керівництві банку; наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації; здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели або можуть призвести до втрати активів або доходів; порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів [18, cт.