Класифікація адміністративно-правових режимів. Поняття митного режиму та його місце у системі адміністративно-правових режимів. Види митних режимів за українським законодавством. Нормативно визначені умови застосування митного режиму безмитної торгівлі.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Кафедра адміністративного та митного права КУРСОВА РОБОТА на тему: «Правове регулювання митного режиму безмитної торгівлі» Дніпропетровськ 2013 ПЛАН Вступ Розділ І. Митний режим як різновид адміністративно-правових режимів 1.1 Поняття і класифікація адміністративно-правових режимів. 1.2 Поняття митного режиму та його місце у системі адміністративно-правових режимів. 1.3 Види митних режимів за українським законодавством. Особливості діяльності магазинів безмитної торгівлі 3.1 Правове регулювання відкриття та експлуатації магазинів безмитної торгівлі. 3.2 Митний статус та правила продажу товарів у магазинах безмитної торгівлі. 3.3 Особливості діяльності магазинів безмитної торгівлі у контексті євроінтеграції України Висновок до Розділу ІІІ. Висновки Список використаної літератури ВСТУП Безмитна торгівля, як економічний, правовий та фінансовий інститут є невід?ємною частиною економіко-правової моделі розвитку Українського суспільства. Митний режим як різновид адміністративно-правових режимів 1.1 Поняття і класифікація адміністративно-правових режимів Розгляд та аналіз поняття митного режиму та характеристика правового регулювання одного з видів митних режимів, умов та особливостей застосування у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності неможливо без визначення понять «правовий режим» та «адміністративно-правовий режим». [3, c.18] Специфічним інститутом державного управління, який повинен забезпечити управління в особливих, неординарних ситуаціях, коли з боку держави необхідні додаткові зусилля для підтримання нормальної обстановки, є адміністративно-правові режими [4]. І.С. Розанов характеризує адміністративно-правовий режим, 1) як встановлену в законодавчому порядку сукупність правил діяльності, дій або поведінки громадян та юридичних осіб; 2) як порядок реалізації своїх прав у певних умовах і ситуаціях, забезпечення і підтримання суверенітету й оборони держави, інтересів безпеки і охорони громадського порядку спеціально створеними для цієї мети службами державного управління. Настюк В.П. виділяє наступні ознаки адміністративно-правових режимів: визначена спеціальними нормами права поведінка фізичних і юридичних осіб; вимушена детальна регламентація діяльності державних органів і громадських організацій; введення додаткових правил або вилучення із загальнообов’язкових норм правового характеру; установлення особливого контролю за належним дотриманням правопорядку у сфері дії особливого режиму і встановлення деяких обмежувальних заходів. Визначивши головні ознаки адміністративно-правового режиму, варто звернути увагу на положення Митного кодексу України, в якому у п.25 ст. 4 визначається, що митний режим - комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення [9]. Інститут митних режимів охоплює такі групи відносин: - щодо встановлення загальних правил митних режимів; - між різними ланками виконавчої влади, а також між різними ланками митної служби України щодо порядку застосування митних режимів; - між митними органами та фізичними і юридичними особами, щодо переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України; - щодо володіння, користування, розпорядження товарами та іншими предметами, які переміщуються через митний кордон України; - щодо захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які переміщують товари та інші предмети через митний кордон України; - щодо встановлення відповідальності за порушення правил митних режимів, та притягнення до відповідальності осіб, які порушують ці правила та інші[4]. 78] Ще одну класифікацію надає Науменко В.В., поділяючи митні режими на завершені (експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, знищення або руйнування відмова на користь держави, спеціальна митна зона) та незавершені (тимчасове ввезення/вивезення, режими переробки, митного складу, транзиту). Ст. 140 МК України надає наступне визначення досліджуваного митного режиму: безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних і водних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 МК України [9].