Основні форми правового регулювання межування земель в онтологічному аспекті та сучасний стан їх використання при регулюванні земельно-межових відносин. Дослідження норм права, що регулюють земельно-межові відносини і їх місце в системі земельного права.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАСпеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право Робота виконана на кафедрі трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Краснова Марія Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри трудового, земельного та екологічного права Захист відбудеться «21» жовтня 2009 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01601, м.Реалізація земельно-межових правовідносин дає змогу визначити межі поширення права власності Українського народу на землю, виокремити цінні та небезпечні для суспільства обєкти і території, перетворити на реальність правову можливість фізичних та юридичних осіб володіти земельними ділянками. Таким чином, необхідність забезпечення національної безпеки, посилення курсу інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір, розвитку економіки на засадах рівності субєктів господарювання та рівноправності всіх форм власності на землю, обумовлює дослідження стану правового регулювання обєктивно існуючих відносин щодо визначення та оформлення меж земельних ділянок. Питання правової природи поняття межування земель на сучасному етапі здійснення земельної реформи в Україні, визначення місця правового регулювання земельно-межових відносин у системі земельного права України та особливостей різних груп і видів земельно-межових правовідносин комплексно земельно-правовою доктриною не досліджувались. Метою дисертаційного дослідження є визначення правової природи поняття межування земель; дослідження взаємодії різних форм правового регулювання межування земель в онтологічному аспекті; аналіз сучасної системи правових норм, що регулюють земельно-межові відносини, визначення місця правового регулювання межування земель в системі земельного права України; дослідження структури земельно-межових правовідносин певних груп та видів, визначення їх особливостей; виявлення недоліків у правовому регулюванні земельно-межових відносин та формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України у зазначеній сфері. наведено юридичні ознаки поняття межування земель, а саме: 1) межування земель є врегульованою нормами права діяльністю з проектування, встановлення, зміни, відновлення та оформлення меж земельного простору; 2) діяльність щодо проектування, встановлення, зміни та відновлення меж земельного простору є способами визначення його меж; 3) оформлення меж земельного простору є самостійним видом діяльності, оскільки не охоплюються стадією їх визначення; 4) зміст стадії оформлення меж земельної ділянки залежить від способу визначення меж земельної ділянки; 5) діяльність з проектування меж земельної ділянки притаманна всім способам визначення меж земельної ділянки; 6) діяльність з визначення (проектування, встановлення, зміни, відновлення) та оформлення меж земельного простору реалізується винятково в формі земельно-межових правовідносин; 7) земельно-межові правовідносини утворюються між правосубєктними особами з метою досягнення стану територіальної обмеженості межами, його зміни та відновлення;Перший Розділ “Теоретичні основи правового регулювання межування земель” складається з трьох підрозділів та висновку до першого Розділу, які присвяченні дослідженню правової природи поняття межування земель як явища соціально-правової дійсності, історичних форм правового регулювання межування земель, визначенню місця правового регулювання межування земель в системі сучасного земельного права України.