Правове регулювання механізму податку: зміст та складові - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ "ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО" АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукЗахист відбудеться 17 жовтня 2013 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному університеті "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" за адресою: 61024, м. Дисертацію присвячено дослідженню правової регламентації структури і змісту механізму податку. На підставі аналізу поглядів вчених, податкового законодавства України та країн колишнього СРСР зроблений комплексний аналіз платежів податкового характеру, розмежовані суміжні платежі (податок, збір, мито), досліджено елементи механізму податку, проведена їх класифікація і запропоновані зміни у цілий ряд статей Податкового кодексу України. Податок розглядається як добровільний платіж, і ставиться під сумнів можливість визначення останнього як форму обмеження або позбавлення права власності.Відсутність при регламентації порядку встановлення податку вимог до набору обовязкових для визначення елементів податку зменшує ступінь правового впливу на платників та звужує коло засобів примусу та відповідальності за несплату. Дослідження механізму податку не може бути відокремлено від суміжних питань, а саме правової природи платежів податкового характеру, ознак податку та його відмежування від суміжних публічно-правових платежів. У той же час, враховуючи, що вимога до елементів механізму податку є нормою-принципом, яка за своєю суттю стосується підвалин правової регламентації, не може бути залишено поза увагою і питання забезпечення дотримання основних засад податкового законодавства. Аналіз системи елементів механізму податку неповинен і не може бути завершеним без здійснення класифікації таких елементів та внесення пропозицій закріплення її на рівні закону. Наукова новизна знайшла своє відображення у таких положеннях: вперше: - обґрунтовано, що елементи механізму податку це притаманні лише податку якісні характеристики, закріплення яких направлене на виникнення та добровільне виконання податкового обовязку, а отже визначення усіх елементів механізму податку щодо кожного податку при його встановленні, не є обовязковим;Доведено, що платежі податкового характеру - поняття, яке більш точно відображає сутність платежів, котрі мають податкову природу, однак можуть і не бути виключно податками. У підрозділі 1.3 "Правові наслідки розмежування податку, збору та мита" досліджено суміжні із податком платежі - збір та мито, хоча останній і віднесено законодавцем до загальнодержавних податків. Вказано, що при встановлені і податку, і збору держава не може довільно визначати розмір ставки, оскільки, при встановлені податку, повинна виходити із платоспроможності платників та, звичайно, витрат на адміністрування податку. Розділ 2 "Система елементів податку та наслідки її класифікації" також складається з трьох підрозділів, у яких здійснений комплексний аналіз елементів механізму податку, проведено їх класифікацію та запропоноване легальне закріплення останньої. У підрозділі 2.1 "Поняття елементів податку" зосереджено увагу на аналізі значення механізму податку, який у науковій літературі отримав назви "елементи законів про податки", "правовий механізм податку", "юридичний склад податку" та "юридична конструкція податку".У дисертації здійснено комплексне теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей регламентації порядку закріплення елементів механізму податку у законі, здійснено класифікацію елементів механізму податку та розроблено пропозиції по вдосконаленню механізму податку. Платежі податкового характеру - поняття, що вказує на платежі, які мають податкову природу, однак можуть і не бути виключно податками. Як і у випадку із податковими надходженнями, йдеться не тільки про податки, а і про збори. Механізм жодного податку, який закріплений у Податковому кодексі України (ми виключаємо випадок із платою за землю щодо форм сплати), не передбачає поділу податку на види. Загалом, у контексті визначення меж законності встановлення податку, лише основні елементи механізму податку можуть розглядатися як такі, однак не лише вони повинні бути визначені для того, щоб належним чином встановити податок.

Основний зміст роботи

У дисертації здійснено комплексне теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей регламентації порядку закріплення елементів механізму податку у законі, здійснено класифікацію елементів механізму податку та розроблено пропозиції по вдосконаленню механізму податку. Пропонуються особисті погляди та підходи до найбільш дискусійних теоретичних питань правової регламентації механізму податку. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку таких висновків: 1. Ознака обовязкових платежів як джерела регулярного формування централізованих грошових фондів, в основі якого лежить примусова сила держави, зумовлює ототожнення обовязковості із публічно-правовою природою. Акцент саме на забезпеченості такого платежу силою держави не відбиває виключний публічно-правовий зміст. Під обовязковим платежем слід розуміти суму коштів, що повинна бути сплачена. І податок, і збір є платежами обовязковими. Отже, для податкових надходжень характерні ознаки, притаманні усім обовязковим платежам: визначений розмір та визначений строк.

2. Платежі податкового характеру - поняття, що вказує на платежі, які мають податкову природу, однак можуть і не бути виключно податками. Як і у випадку із податковими надходженнями, йдеться не тільки про податки, а і про збори. До переліку платежів податкового характеру входять плати, внески та мито. Якщо плати та внески певним чином прирівнюються до зборів, то мито - це платіж, відносини щодо якого регулюються митним законодавством, а не податковим. Отже, йдеться про ширше коло відносин, ніж передбачено Бюджетним кодексом України. Вбачається, що саме поняття "платежі податкового характеру" найбільш повно та вичерпно характеризує набір обовязкових платежів, що мають спеціальний порядок встановлення та надходять до бюджетів відповідних рівнів.

3. Наразі допускається взагалі не визначення у Податковому кодексі України жодного із обовязкових елементів механізму податку. Відносивши мито до загальнодержавних податків, законодавець визначення елементів механізму здійснив у Митному кодексі України, чим прямо порушив приписи п.7.4 ст.7 Податкового кодексу України. При цьому митним законодавством передбачено шість видів мита. Фактично йдеться про шість видів різних податків. Механізм жодного податку, який закріплений у Податковому кодексі України (ми виключаємо випадок із платою за землю щодо форм сплати), не передбачає поділу податку на види. Єдиною можливою законодавчо закріпленою класифікацією податків є класифікація на загальнодержавні та місцеві.

4. У ст.7 Податкового кодексу України законодавець закріпив обовязковий набір елементів виключно податку. Це зумовлено такою ознакою податку як індивідуальна безвідплатність, а збору - індивідуальна відплатність. Тобто, майбутній платник збору самостійно вирішує питання про необхідність спеціального права, отримання якого зумовлене сплатою збору. За таких умов надається можливість співставлення вигоди і суми збору, що підлягає сплаті. Таким чином, платник збору добровільно приймає рішення про отримання спеціальної вигоди, а отже і сплату збору, тим самим погоджуючись із встановленим законом набором елементів збору.

5. Податковим кодексом України не передбачено порядку надання оцінки законності встановлення податку за відсутності хоча б одного із обовязкових елементів механізму податку. Законодавець, визначивши будь-який платіж як податок, фактично надасть йому ознак останнього. Все це унеможливлює ухилення від сплати податку із підстав щодо не визначення усіх обовязкових елементів механізму податку. Фактично, як і будь-який принцип податкового законодавства, єдиний підхід до встановлення податків та зборів жодним чином незабезпечений, негарантований. Якщо законодавець при встановлені податку не визначить один, два або більше елементів податку, наслідків не передбачено.

6. Вбачається потреба у розмежуванні термінів "встановлення" та "введення" податків та зборів. За основу слід узяти конституційний припис про встановлення податків та зборів виключно законами. Легального визначення поняттю "встановлення податку та збору" немає, хоча сам термін активно використовується. Встановлюються не просто податки та збори, а загальнодержавні та місцеві. Зрозуміти у такому випадку різницю між встановленням загальнодержавних та місцевих податків складно. Пропонуємо окрім "встановлення" місцевих податків, говорити про їх "введення". Так можна уникнути розбіжностей у правовій регламентації Конституції України та Податкового кодексу України. Якщо йдеться про загальнодержавні податки та збори, то вони повинні бути встановлені, а місцеві не тільки встановлені, а і введені. Отже, введення загальнодержавного податку чи збору, як окремий етап, зайве.

7. Пільги є самостійним елементом механізму податку, що має як особливе значення, так і спеціальний порядок встановлення та застосування. В тім, відсутність його не впливає на можливість законного встановлення податку. Як, зокрема, і форма сплати податку чи строк та порядок подання звітності про обчислення податку. Звітність є способом контролю за діяльністю платників та правильністю розрахунку суми податку. Загалом, у контексті визначення меж законності встановлення податку, лише основні елементи механізму податку можуть розглядатися як такі, однак не лише вони повинні бути визначені для того, щоб належним чином встановити податок.

8. Усю сукупність обовязкових елементів податку, що закріплені у ст.7 Податкового кодексу України, слід нормативно класифікувати на три групи у залежності від порядку визначення у податковому законі, що встановлює податок: основні, додаткові та факультативні. До основних слід віднести платника, обєкт та ставку оподаткування. Саме ці елементи звернені до платника і наявність яких, визначає обовязковість податку для сплати. Додаткові елементи механізму податку вже направлені майбутнього власника суми податку - держави чи органу місцевого самоврядування, оскільки саме додаткові елементи направлені на фактичну реалізацію податкового обовязку. Такими елементами є база оподаткування, податковий період, строк сплати податку, строк та порядок звітності про обчислення і сплату податку. Додаткові елементи повинні бути закріплені у статтях, що стосуються виключно конкретного податку. Без них неможливо платнику реалізувати податковий обовязок, а державі чи органу місцевого самоврядування отримати відповідну суму коштів у власність. Факультативні елементи не потребують обовязкового закріплення у статтях щодо відповідного податку, однак є обовязковими у разі наявності певного спеціального режиму розрахунку податкового зобовязання (податкові пільги), сплати або ж обчислення. Загалом останні два елементи є однаковими для всіх податків і закріплені у Загальних положеннях Податкового кодексу України. Відсутність же пільг у механізмі податку тягне відсутність можливості їх надання, зокрема, місцевими радами.

9. Пропонуємо на рівні закону закріпити класифікацію елементів механізму податку, виклавши п. п.7.1-7.4 ст.7 Податкового кодексу України у такій редакції: "Стаття 7 Загальні засади встановлення податків

7.1 Під час встановлення податку обовязково визначаються основні, додаткові та факультативні елементи механізму податку. Основні та додаткові елементи механізму податку встановлюються окремо щодо кожного податку. Встановлення основних елементи механізму податку є єдиною підставою для виникнення податкового обовязку. Встановлення додаткових елементів є єдиною підставою для виконання податкового обовязку. Факультативні елементи є обовязковими для встановлення щодо окремого податку у випадку наявності певних особливостей у поряду обчислення суми податку або порядку сплати.

7.2 Основними елементами механізму податку є: 7.2.1 платник податку;

7.2.2 обєкт оподаткування;

7.2.3 ставка загальнодержавного податку та граничні розміри ставки місцевого податку.

7.3 Додатковими елементами механізму податку є: 7.3.1 база оподаткування;

7.3.2 податковий період;

7.3.3 строк сплати податку;

7.3.4 строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

7.4 Факультативними елементами механізму податку є: 7.4.1 порядок обчислення суми податку;

7.4.2 порядок сплати податку;

7.4.3 пільги та порядок їх застосування".

У звязку із запропонованими змінами, п.7.3 ст.7 чинної редакції Податкового кодексу України слід вважати відповідно п.7.5, а п.7.4 виключити.

10. За результатами проведеного дослідження, пропонуємо внести зміни і до інших статей Податковий кодекс України: 1) викласти підп.4.1.11 п.4.1 ст.4 у такій редакції "єдиний підхід до встановлення податків - обовязкове визначення у Податковому кодексі України основних та додаткових елементів механізму податку щодо кожного податку".

2) викласти п.4.2 ст.4 у такій редакції: "Сплаті не підлягають загальнодержавні податки та збори, що не встановлені цим Кодексом, та місцеві податки та збори, що не встановлені цим Кодексом та не введені рішенням місцевої ради".

3) викласти п.6.3 ст.3 у такій редакції: "Податок та/або збір є встановленими, якщо з урахуванням вимог статті 7 цього Кодексу статтею 9 цього Кодексу віднесені до загальнодержавних або статтею 10 цього Кодексу до місцевих податків та зборів. Сукупність загальнодержавних і місцевих податків та зборів, що встановлені цим Кодексом, становить податкову систему України".

4) викласти п. п.8.2 та 8.3 ст.8 у такій редакції: "8.2 До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і сплачуються на всій території України.

8.3 До місцевих належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і в межах граничних розмірів ставок, введені рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад".

5) викласти п.10.5 ст.10 у такій редакції: "10.5. Введення місцевих податків та зборів, не встановлених цим Кодексом, забороняється.".

6) у п. п.10.3 та 10.4 ст.10 слова "установлюють" та "встановлення" замінити на "вводять" та "введення" відповідно.

1. Липко О.Ю. До питання про податок як обовязків платіж / О.Ю. Липко // Право і суспільство. Науковий журнал. - 2012. - № 5. - С.56-60.

2. Липко О.Ю. Щодо виокремлення ознак податку / О.Ю. Липко // Митна справа. Науково-аналітичний журнал. - 2012. - № 6. - С.284 - 289.

3. Липко О.Ю. Правова регламентація порядку визначення елементів податку / О.Ю. Липко // Право і суспільство. Науковий журнал. - 2012. - № 6. - С.50-66.

4. Липко О.Ю. Про особливості податкових нормотворчих процедур / О.Ю. Липко // Форум права. - 2012. - № 4. - С.579-583 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive. nbuv.gov.ua/e-journals/ FP/2012-4/12lopnp. pdf

5. Липко О.Ю. Елементи механізму податку: правова природа та співвідношення / О.Ю. Липко // Фінансове право. - 2013. - № 1. - С. 20-23.

6. Липко О.Ю. Співвідношення понять "обовязкові платежі", "податкові надходження" та "платежі податкового характеру" / О.Ю. Липко // Актуальні питання публічного та приватного права: тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 03 жовтня 2012 р. / за ред. .В.М. Огаренка та ін., Запоріжжя: КПУ, 2012. - С. 206-208.

7. Липко О.Ю. Публічно-правова природа валютного регулювання / О.Ю. Липко // Матеріали науково-практичної конференції "Проблеми правового забезпечення економічної політики держави на сучасному етапі" (м. Харків, 11 грудня 2009 р.) / ред. кол.: Ю.П. Битяк, І.В. Яковюк, Г.В. Чапала. - Х.: НДІ держ. будва та місц. самоврядування, 2009. - С.120-122.

8. Липко О.Ю. Банки как субъекты валютного регулирования / О.Ю. Липко // Системообразующие категории в финансовом праве: состояние и перспективы трансформации: материалы междунар. науч. - практ. конф. (г. Харьков, 15-16 апреля 2010 г.) / Редкол.: В.Я. Таций, Ю.П. Битяк, Л.К. Воронова и др. - Харьков, 2010. - С.95-97.

9. Липко О.Ю. Упорядкування обігу валютних цінностей в умовах інвестування економіки України / О.Ю. Липко // Фінансове право у ХХІ сторіччі: здобутки та перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (4-7 жовтня 2011 р.).Ч. ІІ / НДІ фінансового права. - К.: Алерта, 2011. - С.152-155.

10. Липко О.Ю. До питання щодо рівнів регулювання обігу грошових коштів / О.Ю. Липко // Принципы финансового права: материалы междунар. науч. - практ. конф. (г. Харьков, 19-20 апреля 2012 г.) / редкол.: В.Я. Таций, Ю.П. Битяк, Л.К. Воронова и др. - Харьков: Право, 2012. - С.145-148.

Размещено на .ru