Правове регулювання міграційних процесів на універсальному та єврорегіональному рівнях - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі порівняльного та європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Заблоцька Людмила Григорівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра порівняльного та європейського права Захист відбудеться "16" травня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.10 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) юридичних наук в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Узагальнено характеристики історичного і сучасного розвитку правового регулювання міграційних процесів на універсальному та єврорегіональному рівнях, а також особливості адаптації міграційного законодавства України відповідно до міжнародно-правових та європейських стандартів.Зазначена тенденція зумовлює наукову актуальність проблеми міжнародно-правової регламентації міграційних процесів на універсальному та регіональному рівнях і реалізацію державами, зокрема Україною, зобовязань щодо приведення міграційного законодавства у відповідність відповідно до міжнародних стандартів. Сучасні тенденції міжнародно-правового регулювання проблем міжнародної міграції, поглиблення взаємодії держав на універсальному та регіональному рівнях і необхідність вдосконалення внутрішнього законодавства України щодо міграційних процесів зумовлюють актуальність даної проблеми для нашої держави. Найбільш детально в українській та зарубіжній доктринальній літературі вивчено проблему теоретичного і практичного осмислення міграційних процесів, визначення їхніх основних складових (Ю.І. Дисертацію виконано в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України", теми наукового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України" №011БФ 048-01 і відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри порівняльного та європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Інтеграція України у світовий та європейський правовій простір". 10) запропоновано на основі аналізу законодавства України про міграцію, в тому числі Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18 березня 2004 р. та Постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року "Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу"; визначені шляхи адаптації законодавства України до європейського права на підставі існуючих нормативних актів України, що має здійснюватись у певній послідовності: визначення актів acquis communautaire, що регулюють правовідносини у міграційній сфері; їх переклад українською мовою; здійснення комплексного порівняльного аналізу регулювання правовідносин у міграційній сфері в Україні та Євросоюзі; розробка рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність з acquis communautaire; проведення економічного, соціального та політичного аналізу наслідків реалізації рекомендацій; визначення переліку законопроектних робіт; моніторинг імплементації актів міграційного законодавства України;У розділі розкрито поняття та сутність міжнародно-правової регламентації міграційних процесів; узагальнено та проаналізовано доктринальні підходи до міжнародно-правової регламентації міграційних процесів. Договірні джерела міжнародно-правової регламентації міграційних процесів класифікуються на дві групи: 1) угоди, що стосуються свободи пересування та розкривають аспекти юридичного змісту цього принципу (право виїзду, право вїзду, право на повернення, свобода переміщення в межах держави перебування); 2) угоди, що регламентують юридичний статус різних категорій мігрантів та його відмінності від статусу громадян країни проживання/перебування. На основі аналізу юридичного змісту цих норм доведено, що наукове обґрунтування нових категорій та понять у площині регулювання міграційних процесів має здійснюватися в контексті взаємозвязку існуючої системи правового регулювання міграційних процесів з новими підходами до розгляду та оцінки обєктів правовідносин.

Основний зміст роботи