Грошовий обіг як об’єкт фінансово-правового регулювання. Правові засади організації безготівкового грошового обігу. Проблеми правового закріплення елементів та структури грошової системи. Роль Національного банку України у регулюванні грошового обігу.
Аннотация к работе
Правове регулювання грошового обігу в Україні Зміст Вступ Розділ 1. Грошовий обіг як об’єкт фінансово-правового регулювання 1.1 Поняття грошового обігу та грошової системи 1.2 Елементи грошової системи та національна грошова одиниця Розділ 2. Нормативне регулювання грошового обігу 2.1 Система нормативно-правового регулювання грошового обігу 2.2 Роль Національного банку України у регулюванні грошового обігу Розділ 3. Організація та здійснення регулювання грошового обігу 3.1 Правові основи організації обігу готівки 3.2 Правові засади організації безготівкового грошового обігу Розділ 4. Правові основи організації грошової системи України 4.1 Грошова система як організаційно-правова форма грошового обігу 4.2 Проблеми правового закріплення елементів та структури грошової системи Висновок Список використаних джерел Вступ Актуальність розгляду даної теми пояснюється тим, що у функціонуванні ринкової економіки головну роль відіграють гроші і грошовий обіг в державі. Грошовий обіг - це рух коштів у внутрішньому обороті в готівковій і безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки в господарстві. Проблеми теорії грошей завжди цікавили вчених як у загальнотеоретичному, так і в прикладному плані, що знайшло своє відображення, головним чином, в економічній літературі, яка має значний обсяг. Практичне значення даної теми полягає у тому, що знання теми «правове регулювання грошового обігу» забезпечує системний аналіз норм чинного банківського законодавства, знання форм та систем грошового обігу та методів його регулювання. Як вказує А.В. Демківський, у національній економіці відбувається безперервний кругообіг доходів і продуктів, який опосередковується відповідним обігом грошей. Грошовий обіг - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. В сучасних умовах грошовий обіг в Україні визначається реаліями економіки, неплатоспроможністю і збитковістю багатьох підприємств і низьким рівнем життя більшої частини населення. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування [16, С. Види грошових знаків, що мають законну платіжну силу, у грошовій системі представляють, в основному, кредитні гроші у вигляді банкнот і розмінних монет та паперових грошей у формі державних казначейських квитків. На першому рівні звичайно - норми Конституції України, на другому - законів, і на третьому розташовані підзаконні нормативно-правові акти - постанови, інструкції, положення, розпорядження, накази і ін. Даним законом передбачено, що загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів [3]. Національний банк проводить суворе розмежування сфер готівкового і безготівкового грошового обігу на території України, надаючи особливе значення нормативному регулюванню готівкового грошового обігу.