Договір на проведення оцінки як правова підстава здійснення оцінки майна і майнових прав в Україні. Класифікація об’єктів оцінки. Особливі риси механізму саморегулювання правовідносин у галузі оцінки майна. Специфіка діяльності у сфері оцінки землі.
Аннотация к работе
Юридична академія України імені Ярослава Мудрого Спеціальність 12.00.04 - Господарське право; господарсько-процесуальне правоРобота виконана на кафедрі господарського права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Селіванова Ірина Анатоліївна, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», доцент кафедри господарського права.Актуальність теми зумовлена економічними перетвореннями, що відбуваються в Україні, і, як наслідок, трансформацією системи господарських відносин у цілому та обєктів господарських прав зокрема, що посилює ринкове значення професійної оцінки вартості останніх. Власність у країні була монопольно-державною, зміни її форми не передбачалося, а якщо й спостерігалися окремі акти купівлі-продажу, то майно оцінювалося за книжно-бухгалтерською (балансовою або залишковою) вартістю, зовсім не тотожною ринковій вартості. Із прийняттям Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» регламентація відносин у сфері оцінки майна набула законодавчого рівня, але деякі елементи цього регулювання залишилися висвітленими недостатньою мірою. Більше того, наявні зловживання з боку професійних оцінювачів під час приватизації державного та комунального майна, земель тощо, актуалізують потребу в чіткій нормативній регламентації відносин у галузі оцінки майна. Так, діалектичний метод використовувався для аналізу причин виникнення інституту оцінки; історичний - під час аналізу розвитку інституту оцінки в різні періоди; формально-логічний - для визначення понять «господарська оціночна діяльність», «обєкт оцінки» та ін.; порівняльно-правовий - для порівняння національного регулювання оціночної діяльності з міжнародним і зарубіжним; системно-функціональний - при дослідженні процесу здійснення оціночної діяльності; формально-юридичний - при аналізі чинного законодавства; логічний - при розробці рекомендацій щодо вдосконалення механізму правового регулювання оціночної діяльності в Україні.«Поняття і сутність оціночної діяльності» складається з двох підрозділів, присвячених аналізу змісту основних доктринальних позицій щодо господарської діяльності у сфері оцінки майна та визначенню суті цієї діяльності. Окрім того, право на виконання робіт із бонітування ґрунтів, економічної і нормативної оцінки мають лише юридичні особи - субєкти господарювання, а експертна грошова оцінка здійснюється як юридичними особами - субєктами оціночної діяльності (субєктами господарювання), котрі мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки, так і фізичними особами - субєктами оціночної діяльності (субєктами підприємницької діяльності). Зроблено висновок, що при визначенні вартості майна в процесі дослідження обставин справи на етапах дізнання, досудового і судового слідства, вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо укладання договору на проведення оцінки майна, щодо надання звіту про оцінку майна, щодо наявності кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, а також сертифіката субєкта оціночної діяльності (ліцензії на виконання землеоціночних робіт) на судово-експертну діяльність не поширюються. Автором дисертації запропоновано визнати діяльність судових експертів щодо визначення вартості майна практичною діяльністю з оцінки майна в розумінні Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Таким чином, господарська оціночна діяльність - це професійна (практична) діяльність з оцінки майна, що здійснюється субєктами оціночної діяльності (субєктами господарювання) на договірних засадах, результатом якої є звіт про вартість обєкта оцінки.Формування інституту оцінки повязано, перш за все, з еволюцією ринку нерухомості. Ускладнення й подорожчання операцій на ринку нерухомості, зростання трансакційних витрат і, як наслідок, зниження цінності благ, набутих у результаті цих операцій, стали чинником, який зумовив інституціоналізацію ринку нерухомості та професіоналізацію діяльності оцінювачів. Відповідно, господарська оціночна діяльність - це професійна (практична) діяльність з оцінки майна, що здійснюється субєктами оціночної діяльності (субєктами господарювання), результатом якої є звіт про вартість обєкта оцінки. При визначенні вартості майна в процесі дослідження обставин справи, що знаходиться у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства, судові експерти здійснюють практичну діяльність з оцінки майна, передбачену Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». На нашу думку, поняття «майно» вже включає в себе поняття майнових прав, тому розділення обєкта оцінки на майно і майнові права, як це передбачено ст.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИВизначений зміст і введені нові елементи в поняття «обєкт оцінки», удосконалена класифікацію обєктів оцінки.
Вывод
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у формуванні концептуальних засад правового регулювання відносин, які виникають у процесі здійснення господарської оціночної діяльності.
За результатами проведеного дослідження зроблено такі основні висновки: 1. Формування інституту оцінки повязано, перш за все, з еволюцією ринку нерухомості. Ускладнення й подорожчання операцій на ринку нерухомості, зростання трансакційних витрат і, як наслідок, зниження цінності благ, набутих у результаті цих операцій, стали чинником, який зумовив інституціоналізацію ринку нерухомості та професіоналізацію діяльності оцінювачів.
2. Господарською діяльністю визнається лише незалежна оцінка, що виконується субєктами оціночної діяльності - субєктами господарювання, які мають спеціальну господарсько-договірну правосубєктність. Практична діяльність з оцінки майна таких субєктів оціночної діяльності, як органи державної влади (місцевого самоврядування), не є господарською діяльністю. Відповідно, господарська оціночна діяльність - це професійна (практична) діяльність з оцінки майна, що здійснюється субєктами оціночної діяльності (субєктами господарювання), результатом якої є звіт про вартість обєкта оцінки.
3. Експертна грошова оцінка земельних ділянок визнається господарською оціночною діяльністю. Регулювання оцінки землі має низку специфічних рис. Зокрема, особливістю здійснення оцінки землі є регламентоване Законом України «Про оцінку земель» ліцензування цього виду діяльності. Законом передбачено наявність ліцензій двох видів. Так, якщо для проведення бонітування ґрунтів, економічної і нормативної оцінки потрібна ліцензія на проведення робіт із землеустрою, то для експертної грошової оцінки - ліцензія на виконання землеоціночних робіт. Поняття «незалежна оцінка», регламентоване Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» є тотожним лише поняттю «експертна грошова оцінка земельних ділянок» у Законі «Про оцінку земель».
4. При визначенні вартості майна в процесі дослідження обставин справи, що знаходиться у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства, судові експерти здійснюють практичну діяльність з оцінки майна, передбачену Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Доведено, що спільним для цих двох видів є методичне регулювання оцінки майна, але характер діяльності та правові наслідки їх результатів відмінні. Визначено, що діяльність судових експертів не може бути незалежною оцінкою та, відповідно, не є господарською оціночною діяльністю.
5. Виходячи з характеру правовідносин, які формуються з приводу оцінки майна, договір на проведення оцінки майна віднесено до господарсько-правових зобовязань про надання послуг. Це обґрунтовується тим, що складання звіту про оцінку майна є невідємною частиною дій, виконуваних оцінювачем під час здійснення оцінки.
6. Основними формами державного впливу на господарську діяльність у галузі оцінки майна є: 1) нормативно-правове та організаційне забезпечення оціночної діяльності;
2) забезпечення рівня професійної підготовки оцінювачів;
3) сертифікація субєктів оціночної діяльності;
4) ліцензування оціночної діяльності (у сфері оцінки землі);
5) реєстрація оцінювачів та субєктів оціночної діяльності;
6) визнання статусу СРО оцінювачів;
7) контроль за здійсненням оціночної діяльності;
8) притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері оцінки майна.
7. Сьогодні модель регулювання оціночної діяльності в Україні уявляється як взаємодія державного і недержавного регулювання. Доведено доцільність заміни державного регулювання оціночної діяльності на недержавне за рахунок передачі повноважень щодо її регулювання саморегулівним організаціям оцінювачів.
8. Для дієвості механізму саморегулювання оціночної діяльності пропонується запровадити, по-перше, обовязковість членства в одній із саморегулівних організацій; по-друге, експертизу спірних звітів спеціально створеними для таких цілей експертними радами СРО; по-третє, систему дисциплінарних покарань.
9. На основі «правової концепції активів» обєктами оцінки запропоновано визнати права на обєкти, а не самі обєкти. На нашу думку, поняття «майно» вже включає в себе поняття майнових прав, тому розділення обєкта оцінки на майно і майнові права, як це передбачено ст. 3 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», недоцільне. Тому обєкт оцінки - це майно як сукупність майнових прав і обовязків.
10. Обєкти оцінки, відповідно до класифікації, що базується на правовій концепції активів, представлені такими групами: І. Права на обєкти в матеріальній формі (речі): 1) право власності на: а) нерухомі речі - земельні ділянки, будівлі, споруди, а також інші обєкти, віднесені законодавством до нерухомості;
б) рухомі речі;
2) обмежені речові права.
ІІ. Права на обєкти в нематеріальній формі: 1) майнові (зобовязальні і корпоративні) права учасників господарських товариств - права у вигляді часток (паїв), цінних паперів;
2) права на провадження певної діяльності (ліцензії);
3) права інтелектуальної власності (права на обєкти, віднесені законодавчо до обєктів інтелектуальної власності, права на ділову репутацію, гудвіл).
ІІІ. Підприємство як єдиний майновий комплекс (сукупність прав на обєкти в матеріальній і нематеріальній форм і обовязків), що використовується для здійснення господарської діяльності.
11. На основі запропонованої класифікації обєктів оцінки (відповідні зміни необхідно внести до Національного стандарту №1 ч.2 ст.3 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» пропонуємо викласти в такій редакції: «Обєктами оцінки є: права на обєкти в матеріальній формі (речі) - право власності й обмежені речові права;
права на обєкти в нематеріальній формі - майнові права у вигляді часток (паїв), цінних паперів; права на провадження певної діяльності; права інтелектуальної власності;
єдиний майновий комплекс (сукупність прав на обєкти в матеріальній і нематеріальній формі та обовязків), що використовується для здійснення господарської діяльності.»
Список литературы
1. Науменко А.В. Развитие института профессиональной оценочной деятельности в Украине / А.В. Науменко // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №12. - С. 11-14.
2. Науменко А.В. Некоторые вопросы юридической ответственности лиц, осуществляющих оценочную деятельность / А.В. Науменко // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - Вип. 54. - С. 131-137.
3. Науменко А.В. Объект оценки. Понятие и классификация / Алла Науменко // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - №12. - С. 133-136.
4. Науменко А.В. Оценка как вид хозяйственной деятельности / Алла Науменко // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 11. - С. 52-55.
5. Науменко А.В. Особливості державного регулювання оціночної діяльності в Україні / А.В. Науменко // Часопис Київського університету права. - 2009. - №3. - С. 141-146.
6. Науменко А.В. Щодо переходу до саморегулювання оціночної діяльності в Україні / А.В. Науменко // Часопис Київського університету права. - 2009. - №4. - С. 229-234.
7. Науменко А.В. До питання про необхідність прийняття закону про оціночну діяльність / А.В. Науменко // Право власності: проблеми забезпечення, реалізації та захисту: Тези доп. та наук. повідомлень наук. семінару молодих вчених (м. Харків, 14-15 вересня 2001 р.). - Х.: НЮАУ, 2001. - С. 48-50.
8. Науменко А.В. Правові засади здійснення оцінки майна і майнових прав в Україні / А.В. Науменко // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовної діяльності: Тези доп. та наук. повідомлень наук. семінару молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.). - Х.: НЮАУ, 2002. - С. 58-60.
9. Науменко А.В. Договір на проведення оцінки як правова підстава здійснення оцінки майна і майнових прав в Україні / А.В. Науменко // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті (До Міжнародного дня науки за мир і розвиток): Тези наук. доп. та повідомлень наук. семінару молодих учених (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.). - Х.: НЮАУ, 2003. - С. 48-50.
10. Науменко А.В. Цивільно-правова характеристика обєкта оцінки / А.В. Науменко // Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів. - Х.: НЮАУ, 2005. - С. 53-54.
11. Науменко А.В. Деякі аспекти правового регулювання оціночної діяльності в Україні / А.В. Науменко // Законодательное обеспечение экономической политики государства и юридическое образование: матер. междунар. науч.-практ.конф. (Донецк - Святогорск, 16-17 апр. 2009г.) / МОН Украины, Донецкий национальный университет. - Донецк: Юго-Восток, 2009. - С. 210-211.