Правове регулювання договору страхування в цивільному праві зарубіжних країн - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 144
Поняття страхування і його види. Система економічних відносин, спрямованих на усунення або зменшення майнових втрат. Вивчення учасників страхового зобов"язання. Державний нагляд за роботою страховиків. Джерела правового регулювання страхової діяльності.


Аннотация к работе
Курсова робота на тему: Правове регулювання договору страхування в цивільному праві зарубіжних країн виконав студент групи МП-305Багато громадян напередодні старості і повязаного з нею зниження працездатності хочуть забезпечити собі хоча б прожитковий мінімум, для чого вдаються до послуг спеціалізованих організацій, які, приймаючи від громадян одноразово або періодично визначені внески, гарантують їм при настанні обумовленої події (наприклад, при доживання до обумовленого віку) виплату відповідних сум, що перевершують, як правило, ці внески. У всіх зазначених випадках мова йде про страхування, при якому спеціалізовані організації - страховики збирають внески з громадян і організацій (страхувальників), які уклали з ними договори страхування. Страхові економічні відносини виступають у формі створення і розподілу грошового фонду, що назване страховим, що знаходиться в управлінні спеціальної організації (страховика), шляхом попередньої акумуляції грошових коштів (внесків) зацікавлених учасників економічного обороту (страхувальників). Головна відмінність між ними полягає в тому, що при державному соціальному страхуванні за робітників, службовців, членів кооперативних та інших організацій внески до фонду соціального страхування, якими відають профспілки, вносять підприємства або кооперативи без будь-яких відрахувань з їхньої заробітної плати, тоді як страхування за нормами цивільного законодавства засноване, як правило, на майновій участі у створенні страхових фондів самих громадян.страхування майновий правовийСвідоцтва про зачатки страхових відносин відшукуються в законах вавілонського царя Хаммурапі (XVIII до н.е.), в законах афінського архонта Солона (VI до н.е.), в Родосському законі щодо викинутого в море. Види особистого страхування були відомі у часи Стародавнього Риму, коли для вступу у військову колегію сплачувалися вступні внески, а потім проводилися щомісячні відрахування в фонд, з якого робилися виплати у випадку смерті члена колегії. Хоча перший морський страховий поліс був оформлений в італійському місті Генуя ще в 1347 р., народження сучасного страхування повязують з подією, що відбулась кількома століттями пізніше. Унікальним зразком організації страхової компанії є всесвітньо відомий англійський Ллойд (Lloyds), що отримав найменування на честь Едварда Ллойда - власника кавярні в Східному Лондоні, який поклав початок створенню єдиної в своєму роді системи функціонування страхового бізнесу. В результаті виникли численні акціонерні товариства страхування від вогню.Страхування є важливим елементом функціонування інфраструктури ринкових відносин будь-якої індустріально розвинутої країни, невідємною частиною суспільних відносин, гарантом добробуту і стабільного розвитку. За своєю економічною сутністю страхування являє собою систему економічних відносин, спрямованих на усунення або зменшення майнових втрат, викликаних екстраординарними обставинами, за допомогою їх розподілу між особами, за рахунок коштів яких створюється спеціальний (страховий) фонд для відшкодування таких втрат [10 c. Страхування є фінансовою послугою: грошові кошти передаються страхувальниками страховикам. Це забезпечує захист інтересів страхувальників: страховик перш за все повинен виконати свої зобовязання перед страхувальником при настанні страхового випадку. Страхувальники прагнуть до одержання грошової компенсації збитку, заподіяного особі або майну в результаті випадкових обставин, причому розмір цієї компенсації повинен бути якомога вище і вже у всякому разі більше суми сплаченої страхової премії.Сторонами зобовязання зі страхування виступають страховик і страхувальник. Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальником може бути фізична або юридична особа. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, повязана з формуванням, розміщенням страхових резервів та управління ними. Страховий брокер - фізична або юридична особа, що діє в інтересах страхувальника або страховика і здійснює діяльність з надання послуг, повязаних з укладанням договорів страхування, а також з виконанням зазначених договорів [10 c, 92].Цивільно-правові норми, що опосередковують сферу страхових відносин, у своїй сукупності утворюють страхове право як інститут цивільного (приватного) права.

План
План

Вступ

Розділ 1. Поняття страхування і його види

1.1 Історія виникнення страхування

1.2 Поняття страхування

1.3 Учасники страхового зобовязання

1.4 Принципи і функції страхування

1.5 Види і форми страхування

Розділ 2. Джерела правового регулювання страхової діяльності

2.1 Джерела правового регулювання страхової діяльності в Україні

2.2 Джерела правового регулювання страхової діяльності в Росії

2.3 Джерела правового регулювання страхової діяльності в Франції

2.4 Джерела правового регулювання страхової діяльності в ФРН

2.5 Джерела правового регулювання страхової діяльності в Англії

2.6 Джерела правового регулювання страхової діяльності в США

Розділ 3. Державний нагляд за діяльністю страховиків

Висновки

Список використаної літератури
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?