Правове регулювання державного мита - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИСпеціальність 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес, фінансове право; інформаційне право Робота виконана на кафедрі економічної безпеки Донецького юридичного інституту МВС при Донецькому національному університеті. Савченко Леся Анатоліївна, Національна академія державної податкової служби України, перший проректор, завідувач кафедри фінансового права. Захист відбудеться 2 липня 2005 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 у Національній академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м.У звязку з цим особливого значення набуває проблема нормативно-правового регулювання будь-яких обовязкових платежів, у тому числі й державного мита. Формування державного мита в Україні як незалежній державі розпочалося на рубежі 1991-1992 років разом з її податковою системою. Абсолютна зміна правового механізму державного мита навряд чи має сенс, бо може призвести до хаосу й заміни ефективних і зрозумілих для платника норм. Тому проблема вдосконалення справляння державного мита потребує комплексного підходу, що сприятиме правильному і органічному застосуванню норм фінансового законодавства. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду правового регулювання державного мита, сформулювати теоретичні висновки стосовно справляння державного мита і внести пропозиції щодо вдосконалення національного фінансового законодавства.Перший розділ “Еволюція державного мита: доктринальний і нормативно-правовий аспект” складається з двох підрозділів і присвячений історії розвитку державного мита і його нормативно-правовому регулюванню. Автором запропонована періодизація формування платежів, що утворили державне мито: перший період бере початок з часу утворення державності у давніх словянських племен і появи в них зачатків податкової системи і триває до XVI ст., коли сформувалася центральна самодержавна влада; другий - від XVII ст. і до 1917 р.; третій - з моменту встановлення соціалістичної влади і до розпаду СРСР у 1991 р. Постанова Ради Народних Комісарів СРСР “Про державне мито” (1942 р.) відмінила нормативні акти, що регламентували стягнення митних платежів та іноді суперечили один одному, визначивши обєкти, платників, ставки, пільги й інші елементи правового механізму державного мита як обовязкового платежу. Пропонується авторська класифікація правових норм, що регулюють стягнення державного мита, відповідно до характеру нормативно-правових актів: 1) загальні правові акти (регламентують єдину систему чи процес, у звязку з яким стягується державне мито); 2) спеціальні правові акти (безпосередньо спрямовані на регулювання інституту державного мита). Автор погоджується з аргументами науковців, які виділяють спільні риси державного мита і податків, але для їх відокремлення пропонує врахувати такі особливості: 1) податки характеризуються періодичністю стягування, а державне мито сплачується у визначених випадках; 2) правовою підставою стягнення державного мита є звернення у державні органи відповідної особи, а податків - необхідність вимагати від особи кошти на користь держави для задоволення потреб останньої; 3) при сплаті податку державні органи не вчиняють безпосередніх дій в інтересах особи, яка сплатила податок, тоді як при сплаті державного мита особа відразу отримує результат, що її задовольняє; отже, державному миту притаманна індивідуальна відплатність; 4) сплата податку залежить від податкової здатності платника, а державне мито сплачується за встановленими ставками у твердих сумах (іноді у відсоткових ставках) частиною населення незалежно від податкової здатності платника; 5) сплата державного мита може відбутися шляхом купівлі митних марок, а податків - лише готівкою у відповідні бюджети; 6) у певних випадках суми державного мита розраховуються і сплачуються в іноземній валюті, а податки - в національній валюті; 7) суми, що надходять від податків, прогнозуються та закріплюються у відповідній частині Закону України про державний бюджет України на відповідний рік, а суми, що надходять від державного мита, можуть бути віднесені до “випадкових доходів”, бо сплачуються субєктами у разі виникнення визначених обставин особистого життя (смерть родичів, переїзд, розірвання шлюбу і т.ін.); 8) відносини зі сплати податку, як правило, мають для платника примусовий характер, а платник державного мита вступає у ці відносини добровільно, оскільки сам звертається за обєктом, що обумовлює його сплату.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Вишнивецька В.О. Деякі проблеми стягнення мита зі спадщини: формування та перспективи розвитку // Зб. наук. статей Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому націонаному університеті “Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності”. - 2004. - №1. - С. 306 - 318.

2. Вишнивецька В.О. Відсоткові ставки державного мита: чи виправдане їх існування? // Економіка. Фінанси. Право. - 2004. - № 7. - С. 28 - 31.

3. Вишнивецька В.О. Правові проблеми визначення платників державного мита // Науковий вісник Дніпропетровської юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. - 2004. - № 3. - С. 241 - 247.

4. Вишнивецька В.О. Проблеми формування і перспективи подальшого розвитку державного мита з відчуження майна в Україні // Економіка і право. - 2004. - № 2. - С. 68 - 72.

5. Вишнивецька В.О. Правові проблеми визначення державного мита як категорії фінансового права // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. - 2004. - № 4. - С. 69 - 74.

6. Вишнивецька В.О. Співвідношення державного мита з податками: нормативний та доктринальний аспекти // Правничий часопис Донецького університету. - 2004. - № 2. - С. 99 - 103.

7. Вишнивецкая В.А. Исторический аспект формирования государственной пошлины как правовой категории // Сб. научн. тр. Российской академии юридических наук. - Вып. 4. В 3 т. - Т. 3. - М.: Юрист, 2004. - С. 575 - 577.

8. Вишнивецкая В.А. Формирование пошлин в Древней Руси. // Сб. науч.тр. и сообщ. по итогам междунар. науч. конф. (22 - 24 сентября 2003) “Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства”. Вып. 2. - Черновцы: Рута, 2003. - С. 297 - 307.

9. Вишнивецкая В.А. Нормативное регулирование государственной пошлины в Украине // Сб. тез. выступлений по итогам круглого стола, посвященного 75-летию академика Н.И. Химичевой (2 - 3 октября 2003) “Федеральные и региональные аспекты финансового права” / Под ред. Е.В. Покачаловой. - Саратов: Саратовская государственная академия права, 2004. - С. 96 - 97.

10. Вишнивецька В.О. Поняття державного мита // Зб. за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. (16 квітня 2004) “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу”. - Ірпінь: Національна академія державної податкової служби, 2004. - С. 69 - 72.

11. Вишнивецька В.О. Нормативно-правовое регулирование государственной пошлины // Зб. за матеріалами регіональної наук.-практ. конф. (19 травня 2004) “Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю”. - Донецьк: Донецький юридичний інститут МВС при Донецькому національному університеті, 2004. - С. 115 - 121.

12. Вишнивецька В.О. Шляхи удосконалення державного мита як податкового платежу // Зб. за матеріалами міжнар. конф. (21 - 30 червня 2004) “Динаміка наукових досліджень’2004”. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 10 - 11.