Нові концептуальні підходи до визначення поняття атестації, закономірності та оцінка необхідності проведення серед педагогічних працівників. Розробка та аналіз ефективності пропозицій стосовно внесення змін та доповнень до чинного законодавства.
Аннотация к работе
Правове регулювання атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників в УкраїніПедагогічні та науково-педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти. На жаль, норми нині чинного законодавства, що регулюють відносини атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників, є застарілими, спірними та не можуть у повній мірі сприяти чіткому правовому регулюванню трудових відносин даної категорії працівників. Саме закріплення в проекті Трудового кодексу України визначення атестації та порядку її проведення стане першим кроком до системного регулювання відносин атестації на централізованому рівні, що дасть змогу проводити обєктивну оцінку рівня кваліфікації кожного працівника. Окрім того, сьогодні актуальність дослідження правових проблем атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників обумовлена протиріччями між обєктивною необхідністю реформування системи освіти України, пошуком нових форм та методів забезпечення якісного складу працівників, які займаються педагогічною та науково-педагогічною діяльністю, і станом законодавчого, науково-методичного забезпечення системи атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також відсутністю узагальнюючого аналізу процесу її становлення та перебудови. Дисертаційне дослідження ґрунтується на методах і прийомах наукового пізнання, основу яких складає загальнонауковий діалектичний метод, який використовувався при аналізі чинного законодавства та практики його застосування при атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників (розділи 1, 2); широко використовувався історико-правовий метод, зокрема, при дослідженні розвитку теоретичних аспектів поняття та ознак атестації, методів її проведення, її завдання та мети (розділ 1); порівняльно-правовий метод було покладено в основу аналізу законодавства України у сфері проведення атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників та відповідного законодавства інших країн, норми якого регулюють питання порядку проведення атестації та її правових наслідків (розділ 2); за допомогою формально-логічного методу було виявлено суперечності в визначенні поняття атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників та мети її проведення, а також сформульовано пропозиції та рекомендації щодо єдиної правової позиції у визначенні цих понять (розділ 1, 3, 4); з позицій структурно-функціонального аналізу було виявлено недоліки правового регулювання атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників та визначено шляхи їх подолання (розділ 1); системно-структурний метод був застосований у процесі дослідження ознак та критеріїв атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також цілей та принципів, які застосовуються при її проведені (розділ 1); за допомогою комплексного методу сформульовано ряд наукових визначень, які мають ознаки новизни (розділ 1, 2, 3, 4).«Поняття та правове регулювання атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників України» присвячений вивченню основних підходів до розуміння атестації, викладених у юридичній літературі, та дослідженню нормативних актів, які регулюють відносини атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників. У даному Законі дисертантка, зокрема, пропонує сформувати поняття атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників та викласти його з точки зору атестації як правового інституту, як правового відношення та як форми встановлення відповідності працівника займаній посаді. Як правововідношення: «Атестація педагогічних та науково-педагогічних працівників як правове відношення, що виникає на основі юридичних норм, - взаємозобовязальний суспільний звязок між працівником та роботодавцем, який характеризується наявністю у педагогічного чи науково-педагогічного працівника сукупності юридичних прав та обовязків по встановленню чи підтвердженню рівня своєї кваліфікації, а у роботодавця - сукупністю юридичних прав та обовязків по проведенню сукупності заходів, спрямованих на перевірку рівня кваліфікації працівника».