Проблеми праворозуміння у вітчизняній та зарубіжній юридичній науці. Аналіз гносеологічного аспекту праворозуміння, що виявляється у свідомому прагненні суб’єкта сформувати свої погляди та ставлення до правових норм у конкретній поведінці та діяльності.
Аннотация к работе
Правове пізнання як основа праворозумінняАналізується гносеологічний аспект праворозуміння, що виявляється у свідомому прагненні субєкта сформувати і виявити своє ставлення до правових норм у конкретній поведінці та діяльності. In the article of law-understanding examined as a legal category, which represents an and process, and result of purposeful cognition of right simultaneously. Key words: law, law-understanding, understanding of right, legal system, legal reality, cognition of right, legal gno-siology. Праворозуміння є однією з найважливіших правових категорій, що відображає одночасно і процес, і результат цілеспрямованого пізнання права, його сприйняття, оцінку та відношення до права як до специфічного соціально-культурного явища, яке є багатогранним феноменом, і як об’єкт пізнання - складним гносеологічним явищем. Справді, право як елемент нашої свідомості може існувати у двох різновидах: психологічному (як суто психічне явище, тобто певна сукупність уявлень, почуттів, міркувань, вольових імпульсів) або нормативному (як норма чи сукупність норм, яким надається конкретне, чітке значення і які виникають у нашій свідомості з усвідомленням (залежно від правової культури і правосвідомості) необхідності виконання певного обов’язку).Оскільки обовязковими елементами структури праворозуміння є субєкт (громадянин, юрист-практик, учений-правознавець), обєкт (право, юридична норма, законодавчий акт) та зміст (знання субєкта про його права й обовязки, їхня оцінка і субєктивне ставлення до них), то правопізна-вальні процеси істотно впливають на конвергенцію принципів справжнього права, що сприяє демократизації праворозуміння, адже від сутнісного його осмислення залежить сприйняття й оцінка правової реальності.
Вывод
Оскільки обов’язковими елементами структури праворозуміння є суб’єкт (громадянин, юрист-практик, учений-правознавець), об’єкт (право, юридична норма, законодавчий акт) та зміст (знання субєкта про його права й обов’язки, їхня оцінка і субєктивне ставлення до них), то правопізна- вальні процеси істотно впливають на конвергенцію принципів справжнього права, що сприяє демократизації праворозуміння, адже від сутнісного його осмислення залежить сприйняття й оцінка правової реальності. Саме пізнавальний (гносеологічний) аспект праворозуміння виявляється у свідомому прагненні субєкта сформувати і виявити свої погляди, судження, ставлення до правових норм у конкретній правомірній (або неправомірній) поведінці та діяльності, впливаючи на поведінку інших, відтворюючи або реконструюючи наявні суспільно-правові відносини. У цьому контексті правосвідомість виступає світоглядно особистісним чинником активного впливу праворозуміння на регулювання суспільно-правових відносин.
Саме на основі праворозуміння суб’єкт робить свідомий вибір тих нормативних цінностей, яких він готовий дотримуватися задля того, щоб досягти бажаного соціально-правового статусу й відігравати відповідну роль у суспільно-правових відносинах. Пізнавальний аспект праворозуміння виявляється у свідомому прагненні субєкта сформувати і виявити свої погляди, судження, ставлення до правових норм у конкретній поведінці та діяльності, впливаючи на поведінку інших, відтворюючи або реконструюючи наявні суспільно-правові відносини.
Список литературы
1. Філософський енциклопедичний словник / [під гол. ред. В.І. Шинкарука]. - К.: Абрис, 2002. - 742 с.
2. Кістяківський Б.О. Вибране / Б.О. Кістяківський; [пер. з рос. Л.Г. Малишевської; упор., передм. і прим. Л.П. Депенчук]. -К.: Абрис, 1996. - 512 с.
3. Варга Ч. Філософія права, теорія права і майбутнє теоретико-правової думки / Ч. Варта // Філософія права і загальна теорія права. - 2012. - № 1. - С. 116-130.
4. Тімуш І.С. До питання про «основну методологічну дилему» в юриспруденції»/І.С. Тімуш//Право України.-2008.-№ 6. -С. 51-56.
5. Юридична енциклопедія: [в б т.] / Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К.: вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2003. - Т. 5:П-С.-736 с.
6. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер; [пер. с нем. В.В. Биби- хина]; 2-е изд., испр. - СПБ.: Наука, 2002. - 452 с.
7. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод: [у 2 т.] / Г,- Ґ. Ґадамер; [пер. з нім.] - К.: Юніверс, 2000. - Том 1: Герменевтика І: Основи філософської герменевтики. - 464 с.
8. Мамут Л.С. Правосознание / Л.С. Мамут // Общественное сознание и его формы / [предисл. и общ. ред. В.И. Толстых]. - М.: Политиздат, 1986. -367 с.
9. Теорія держави і права: основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції: [навч. посіб.] / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 400 с.
10. Оборотов Ю.Н. Праворозуміння як аксіоматичне начало (постулат) права/ Ю.Н. Оборотов //Право України. - 2010. -№4,- С. 49-55.
11. Бехруз X. Праворозуміння, розуміння права і правова система / X. Бехруз // Право України. - 2010. -№4,- С. 143-147.
12. Рабінович П.М. Сутність праворозуміння / П.М. Рабінович // Право України. - 2007. -№9.- С. 3-6.
13. Дудченко В.В. Традиція правового розвитку : плюралізм правових учень: [монографія] / В.В. Дудченко. - Одеса: Юридична література, 2006.-302 с.
14. Лук’янова Г.Ю. Комплементаризм праворозуміння: актуальні наукознавчі аспекти: монографія / Г.Ю. Лук’янова; [передм. та заг. ред. проф. М.С. Кельмана]. - Львів: ПП Сорока Т.Б., 2014. -214 с.