Дослідження й аналіз проблем сучасного етапу розвитку кримінально-правової науки. Визначення кримінально-правових заходів, що необхідно застосовувати до випадкових злочинців. Характеристика особливостей вчення про "небезпечний стан" у кримінології.
Аннотация к работе
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Правова природа «небезпечного стану» особи: кримінально-правовий і кримінологічний аспекти Шпіляревич В.В., к. ю. н., викладач кафедри кримінального права Анотації Стаття присвячена комплексному дослідженню правової природи так званого «небезпечного стану» особи, що є предметом вивчення не тільки представників відповідних шкіл (напрямів, течій) кримінального права, але й дослідників психологічного підходу позитивістського напряму кримінологічної науки. Ключові слова: «небезпечний стан» особи, «передзлочинний стан» особи, суспільно небезпечне діяння, заходи соціального захисту, кримінально-правові заходи безпеки. Статья посвящена комплексному исследованию правовой природы так называемого «опасного состояния» лица, что является предметом изучения не только представителей соответствующих школ (направлений, течений) уголовного права, но и исследователей психологического подхода позитивистского направления криминологической науки. Однією з найбільш складних і дискусійних у теорії кримінального права є проблема, що стосується дослідження правової природи так званого «небезпечного стану», в якому може перебувати особа. Варто зазначити, що частково питання «небезпечного стану» особи було предметом дослідження таких учених-кримінологів, як: Д.А. Дриль, С. Лейкіна, Б.С. Нікіфоров, М.С. Таганцев, Я. Фойницький, М.І. Горбачова, В.В. Лень, М.М. Книга, П.Л. Фріс тощо. Зокрема, А. Принс стверджував, що викорінити злочинність людству навряд чи вдасться, але суспільство може виробити заходи захисту від суспільно небезпечних проявів.