Аналіз основних функцій приватних військових та охоронних підприємств (ПВОП). Основні критерії класифікації ПВОП. Ознаки ПВОП, що визначають їх видові і родові особливості, дозволяють їх ідентифікувати і відрізнити від близьких за формою але різних явищ.
Аннотация к работе
Міжнародний гуманітарний університетNumber of theoretical issues related to the use of a single denomination for this phenomenon were analyzed in order to identify its characteristics, definition, classification functions, identify its main types and forms, and finally, determine legal nature of private military and security companies for deep legal analysis of its status and legal principles of activities of private military and security companies. Для глибокого правового аналізу правового статусу та правових засад діяльності приватних військових та охоронних підприємств (далі - ПВОП) необхідно висвітлити ряд теоретичних питань, що повязані з використанням єдиного найменування цього явища, виявлення його ознак, визначення поняття, класифікації функцій, виявлення основних видів і форм, і нарешті, визначення правової природи ПВОП. Гаврилов пропонує використовувати термін «приватні воєнізовані компанії», включаючи в нього приватні військові, охоронні і поліцейські компанії, проте вже в 2010 р. він застосував термін «приватні військові та охоронні компанії». Таким чином, можна зробити висновок, що поширеним найменуванням є приватні охоронні компанії (підприємства, фірми) (приватні охороні компанії або приватні охороні підприємства), приватні військові компанії (підприємства, фірми) (англ. Таким чином, термін, що позначає ПВОП складається з трьох елементів: 1) як правило, досить широко використовується і відносно універсальна вказівка на приватний, недержавний характер ПВОП: «приватні», рідше «приватизовані»; 2) вказівка на характер діяльності, що виконується: «військові», «охоронні», «воєнізовані», або розширювальний «військові та охоронні»; 3) визначення організаційно-правової форми «підприємство», «компанія», «фірма».
Список литературы
1. Apukhtin, JU. S. (2008). Prestupnostchastnykh voennykh kompanij:ponjatie iprotivodejstvie: avtoref. dis. ... kand. jurid. nauk: 12.00.08 - ugolovnoe pravo i kriminologija; ugolovno-ispolnitelnoe pravo. Sankt-Peterburg.
2. Batyr", V. A. (2011). Autsorsing voennykh uslug. Dejatelnost" chastnykh voennykh kompanij. § 3. Mezhdunarodnoe gumanitarnoe pravo: ucheb. dlja vuzov. 2-e izd., pererab. i dop. Moskva: ZAO «Justicinform».
3. Valeckij, O. V. (2008). Novaja strategija SSHA i NATO v vojnakh v Jugoslavii, Irake, Afganistane i ejo vlijanie na razvitie zarubezhnykh sistem vooruzhenija i boepripasov. Moskva: Arktika 4D.
4. Vojna i mir v terminakh i opredelenijakh. Voenno-politicheskij slovar" (2011). Moskva: Veche. .
5. Volevodz, A. G. (2009). O mezhdunarodnykh iniciativakh v sfere pravovogo regulirovanija dejatelnosti chastnykh voennykh i okhrannykh kompanij. Mezhdunarodnoe ugolovnoepravo i mezhdunarodnaja justicija, 1, 13-14. Volevodz, A. G. (2010). O proektakh pravovogo regulirovanija dejatelnosti chastnykh voennykh i okhrannykh kompanij. Mezhdunarodnoe ugolovnoe pravo i mezhdunarodnaja justicija, 2, 6-13.
6. Volevodz, A. G. (2010). Problemy, principy i perspektivy mezhdunarodno-pravovogo regulirovanija dejatelnosti chastnykh voennykh i okhrannykh predprijatij. VESTNIKMGIMO-Universiteta, 3(12), 78-88.
7. Volevodz, A. G. (2012). Mezhdunarodno-pravovoe regulirovanie dejatelnosti chastnykh voennykh i okhrannykh predprijatij (CHVOP): sovremennyj ehtap mezhdunarodnogo pravotvorchestva. Biblioteka kriminalista: nauchnyj zhurnal, 1, 233-251.
8. Gavrilov, V. V. (2008). K voprosu o pravovom statuse sotrudnikov chastnykh voenizirovannykh kompanij v sovremennom mezhdunarodnom gumanitarnom prave. Evrazijskij juridicheskij zhurnal, 3, 54-59.
9. Gavrilov, V. V. (2010). Pravovoe polozhenie chastnykh voennykh i okhrannykh kompanij: zadachi mezhdunarodnogo i nacionalnogo regulirovanija. Rossijskij ezhegodnik mezhdunarodnogoprava. Specialnyj vypusk. Sankt-Peterburg: Socialno-kommercheskaja firma «Rossija-Neva», 330-353.
10. Dokument Montrjo o chastnykh voennykh i okhrannykh kompanijakh. Materialy regionalnogo seminara dlja stran Severo-Vostochnoj i Centralnoj Azii. Ulan-Bator, Mongolija, 12-13 oktjabrja 2011 g. (2012).
11. Zhijar, EH.-K. (2006). Biznes idet na vojnu: chastnye voennye i okhrannye kompanii i mezhdunarodnoe gumanitarnoe pravo. Mezhdunarodnyj zhurnal Krasnogo Kresta, tom 88, 863.
12. Izhevskij ehlektromekhanicheskij zavod «Kupol» primet uchastie v Mezhdunarodnoj vystavke «DEFEKSPO INDIJA- 2014». Zhurnal AGM. . Kashnikov, B. N. (2011). Chastnye voennye kompanii i teorija spravedlivykh vojn. Rossijskij nauchnyj zhurnal, 20, 83-94.
13. Kotljarov, I. I., Puzyreva, JU. V. (2013). Negosudarstvennye vooruzhennye gruppy i mezhdunarodnoe gumanitarnoe pravo. Moskovskij zhurnal mezhdunarodnogo prava, 3 (90).
14. Krasheninnikova, V. JU. (2008). Vojna na autsorsing. Rossija v globalnojpolitike, 1 (Janvar" - Fevral"). .
15. Martynenko, E. V., Syrkhaev, A. A. (2013). Problemy privlechenija k otvetstvennosti chastnykh voennykh i okhrannykh kompanij za narushenie norm mezhdunarodnogo gumanitarnogo prava na osnovanii zakonodatelstva SSHA. Nauchnoeprilozhenie zhurnala «Mir ipolitika» - THESCIENTIST, 11 (84), 101-109.
16. Martjanov, O. (2011). Chastnye voennye kompanii SSHA: prednaznachenie i rol" v voennykh konfliktakh. Zarubezhnoe voennoe obozrenie, 5, 8-13.
17. Mikhajlenko, A. N. (2010). Regulirovanie dejatelnosti chastnykh voennykh i okhrannykh kompanij v zonakh vooruzhennykh konfliktov. Moskva: Izd-vo RAGS.
18. Mjasnikov, V. (2008). Korporativnye soldaty dlja gorjachikh tochek. .
19. Neelov, V. M. (2013). Problemy ispolzovanija gosudarstvami chastnykh voennykh kompanij v zarubezhnykh operacijakh: dis. ... magistra: magisterskaja programma «Strategicheskie issledovanija». Sankt-Peterburg. Peresmotrennoe vremennoe rukovodstvo sobstvennikam, operatoram i kapitanam sudov po ispolzovaniju na sudakh v rajone vysokogo riska personala vooruzhennoj okhrany, nanjatogo po chastnomu kontraktu: Cirkuljar Komitetapo bezopasnosti na more IMO ot 25 maja 2012 g. (MSC. 1/Circ.1405/Rev.1)
20. Proekt Mezhdunarodnoj konvencii o kontrole, nadzore i monitoringe za chastnymi voennymi i okhrannymi predprijatijami ot 13 ijulja 2009 g. .
21. Rusinova, V. N. (2009). Problemy mezhdunarodno-pravovogo regulirovanija dejatelnosti chastnykh voennykh i okhrannykh predprijatij. Rossijskoepravo v Internete: zhurnal, 5. . Strajdom, G. A. (2010). Pozicija JUAR po voprosu regulirovanija dejatelnosti chastnykh voennykh i okhrannykh kompanij za rubezhom. Rossijskij ezhegodnik mezhdunarodnogo prava. 2009. Specialnyj vypusk. Sankt-Peterburg: Socialno-kommercheskaja firma «Rossija-Neva», 154-175.
22. Syrkhaev, A. A. (2012). Sravnitelno pravovoe issledovanie termina «chastnaja voennaja kompanija». Mezhdunarodnoepublichnoe i chastnoepravo, 1, 19-20.
23. Syrkhaev, A. A. (2013). Otvetstvennost" chastnykh voennykh i okhrannykh kompanij v mezhdunarodnom gumanitarnom prave: avtoref. dis. ... kand. jurid. nauk: 12.00.10 - Mezhdunarodnoe pravo. Evropejskoe pravo. Moskva.
24. Syrkhaev, A. A. (2013). Problemy peredachi na podrjad gosudarstvennykh funkcij chastnym voennym i okhrannym kompanijam. Obrazovanie. Nauka. Nauchnye kadry, 5, 55-56.
25. Uvarov, N. M. (2009). Chastnyj biznes na sluzhbe voennykh vedomstv. Po opytu osnovnykh zarubezhnykh stran. Moskva: Editorial URSS.
26. Uehsseler, R. (2007). Vojna kak usluga. Moskva: Stolica-Print.
27. Khramchikhin, A. (2010). Pochemu vostrebovany universalnye soldaty. .
28. Shishkov, V. (2009). Rossii tozhe nuzhny korporativnye soldaty. .
29. Cameron, L. (2006). Private military companies: their status under international humanitarian law and its impact on their regulation. International review of the Red Cross, vol. 88, 863, 573-598.
30. Draft international Convention on Private Military and Security Companies. .
31. Entin, M. L. (2008). Improving European regulation of private military and security companies. Zhurnal «Vsja Evropa», 10 (26). .
32. Singer, P. (2003). Corporate Warriors: The Rice of the Privatized Military Industry. Cornell University Press, New York.
33. Tipling, D. (2006). The Military Extraterritorial Jurisdiction Act and Its Implications for Private Military Companies. Bepress Legal Series, 33. .