Визначення сутності лізингу, його ознаки як виду господарської діяльності. Класифікація лізингових операцій. Обґрунтування необхідності забезпечення належного законодавчого регулювання лізингових відносин. Перешкоди до розвитку лізингу в Україні.
Аннотация к работе
Правова природа лізингуЯк показує практика початкового етапу правового регулювання лізингу в Україні, тільки в умовах досить високого рівня правового забезпечення лізингових відносин цей процес просуватиметься успішно. Лізингова діяльність в Україні регулюється нормами Господарського, Цивільного та Податкового кодексів, законами України «Про фінансовий лізинг», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про банки і банківську діяльність», а також нормативними актами Національного Банку України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. У чинному законодавстві та спеціальній літературі термін «лізинг» вживається у кількох значеннях: як вид суспільних (господарських) відносин; як господарська діяльність; як господарська операція; як договір. Так, відповідно до положень глави 58 ЦК України лізинг виступає як один із видів договору найму (оренди) поряд з прокатом, наймом (орендою) земельної ділянки, будівлі або іншої капітальної споруди, транспортного засобу. 292 Господарського кодексу України трактує лізинг як господарську діяльність, спрямовану на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.Виходячи з вищевикладеного, постає необхідність закріплення терміну «лізинг» за видом господарських відносин, що виникають у процесі здійснення лізингової діяльності між продавцем (постачальником), лізингодавцем та лізингоодержувачем, щодо передачі майна у строкове оплатне користування лізингоодержувачу. Створення умов для подальшого розвитку сфери лізингових послуг сприятиме оновленню основних фондів вітчизняних підприємств та зростанню обсягів виробництва у різних галузях економіки.
Вывод
Виходячи з вищевикладеного, постає необхідність закріплення терміну «лізинг» за видом господарських відносин, що виникають у процесі здійснення лізингової діяльності між продавцем (постачальником), лізингодавцем та лізингоодержувачем, щодо передачі майна у строкове оплатне користування лізингоодержувачу. В Україні нині застосування лізингу має позитивну тенденцію, проте порівняно з провідними країнами світу потребує суттєвого розширення своїх масштабів. Створення умов для подальшого розвитку сфери лізингових послуг сприятиме оновленню основних фондів вітчизняних підприємств та зростанню обсягів виробництва у різних галузях економіки. Це, у свою чергу, забезпечить збільшення робочих місць та поліпшення рівня життя населення. Оскільки лізингові операції є дієвим і реальним способом фінансування виробництва, на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес у країні.
Проте, існує низка перешкод, що заважають розвитку лізингу в Україні. Основними з них є недосконалість лізингового законодавства, нерозвиненість інфраструктури лізингу, відсутність нормативного регулювання договірних лізингових відносин. Тому, на перший план сьогодні виходить організаційно-правове забезпечення та визначення на законодавчому рівні основ правового регулювання лізингових відносин. лізинг законодавчий господарський
Список литературы
1. Господарський кодекс України (зі змін. та допов.) від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, № 1920, № 21-22. - Ст. 144.
2. Цивільний кодекс України (зі змін. та допов.) від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.
3. Про фінансовий лізинг: Закон України від 16 грудня 1997 р. № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 68.
4. Горіславська І. Правова природа лізингу та його використання у АПК України / І. Горіславська // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - Спецвипуск № 1. - 2002. - С. 261-262.
5. Господарське право: Підручник / Жук Л. А., Жук І. Л., Неживець О. М. / Кер. авт. кол. д-р екон. наук, проф., академік УЕАН Жук Л. А. - К.: Кондор, 2009. - 434 с.
6. Іваненко В.Л. Проблема співвідношення цивільно-правового та господарсько-правового підходів щодо регулювання лізингу / В. Л. Іваненко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/4_SND_2011/Pravo/10_ 79367.doc.htm
7. Івасів Б. С. Міжнародні розрахунки: підручник / Б. С. Івасів. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 223 с.
8. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України: навч.
9. посібник / М. І. Крупка. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. - 608 с.
10. Лозінська К. В. Аналіз тенденцій розвитку лізингових відносин сільськогосподарських підприємств / К. В. Лозінська // Економіка і регіон.
11. 2012. - № 4. - С. 31-35.
12. Недеря Л. В., Павличук С. В. Багатоаспектний підхід до визначення сутності поняття «лізинг» / Л. В. Недеря, С. В. Павличук // Молодий вчений. - 2014. - № 6 (09). - С. 184-187.
13. Панченко М. І. Цивільне право України: Навч. посіб. - 2-ге вид. / М. І. Панченко. - К.: Знання, 2006. - 583 с.
14. Січко Д. С. Правова природа лізингу в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Д. С. Січко; ЛНУ ім. Івана Франка. - Львів, 2006.
15. 198 с.
16. Трофімова О. В. Правове регулювання лізингової діяльності: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / О. В. Трофімова; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005. - 20 с.
17. Щербина В. С. Господарське право: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. / В. С. Щербина. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 656 с.