Дослідження місця договору про встановлення сервітуту у системі цивільно-правових договорів, його узагальнюючого визначення. Підстави для виокремлення договору про встановлення сервітуту в особливий договірний вид. Первинні та вторинні ознаки договору.
Аннотация к работе
Правова природа договору про встановлення сервітутуЗначення класифікації цивільно-правових договорів полягає у можливості виділення основних ознак відповідних договорів, формулюванні загальних положень, які стосуються всіх договорів тієї чи іншої групи; в наданні договірним правовідносинам шляхом юридичного закріплення суспільних звязків субєктів договорів рис стабільності і визначеності; у сприянні систематизації накопичених знань, забезпеченні належного використання понять і термінів, усуванні двозначності і неоднозначності мови науки (функція однозначності і одноманітності) [1, с. Цивільний кодекс України не виділяє договір про встановлення сервітуту як самостійний вид договору. Договір про встановлення сервітуту є двостороннім договором, оскільки сторони договору наділяються низкою прав та обовязків, знову ж таки виходячи з видової ознаки обєкта даного договору. 626 ЦК України закріплюється загальна концепція оплатності договорів, відповідно до якої договір є оплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Мартина, який зазначає, що договір про встановлення сервітуту, в якому на сервітуарія покладено обов’язок оплатити певну грошову суму за надане йому право користування майном, має ознаки договору купівлі-продажу, який варто розглядати особливим різновидом договору купівлі-продажу майнових прав [20].