Аналіз правової природи, властивостей, структури і сутності аксіологічно-нормативної детермінації правової поведінки особи, її механізму. Поняття, класифікація, ознаки та мотиви правової і неправомірної поведінки. Зловживання правом: злочини та проступки.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ"Сучасні українські вчені повязують розвиток громадського суспільства в Україні із суттєвим підвищенням правосвідомості громадян, їх правової культури, законослухняності, подоланням явищ правового нігілізму. Правова поведінка є необхідною передумовою громадського становлення особистості, її гуманістичної спрямованності, моральної саморегуляції поведінки в системі «людина і право - людина і закон», що в подальшому надасть змогу для побудови дійсно демократичної України. Але, як свідчить практика, правова поведінка українського суспільства, що є частиною його загальної культури та одним з головних показників рівня розвитку суспільства, наразі перебуває лише на стадії формування й потребує цілеспрямованої діяльності задля її становлення та активного розвитку. Від дотримання суспільством правової поведінки залежать рівні правової поведінки окремих систем та органів влади, а також, зокрема, самих громадян. Дослідження правової поведінки особи та її детермінації пролягає на межі не лише декількох спеціальностей: філософії, теорії, соціології права, але й цілого спектру наук - права, філософії, соціології, психології, етики.Дослідження, здійсненні вітчизняними та закордонними юристами-теоретиками (О.Ф.Скакун, В.М.Кудрявцев, В.В.Оксамитний), правової поведінки як реально існуючого явища, одним із результатів дали вироблення поняття «правова поведінка». Проте доводиться константувати, що вироблене поняття повязане здебільшого з основними різновидами (формами) правової поведінки - правомірною та неправомірною (протиправною) поведінкою. В.М.Кудрявцев, використовуючи термін «правова поведінка» для позначення одночасно як правомірної, так і неправомірної поведінки, відзначає, що цей термін викликає певну незадоволеність серед дослідників, оскільки «етимологічно більш послідовним було б правовою поведінкою називати лише правомірні дії». Без правової поведінки не відбудуться правовідносин, не реалізуються права і свободи громадян, оскільки правова поведінка виступає як юридичний факт, що визначає характер поведінки: правомірна поведінка викликає виникнення регулятивних правовідносин, неправомірна - охоронних. З цих позицій найбільш широким є поняття нормативної поведінки, під якою розуміють таку поведінку людей, що регулюється будь-якими соціальними нормами - звичаями, релігійними або корпоративними нормами, нормами права та нормативна поведінка людей, що регулюється нормами права, називається правовою поведінкою.Для повної характеристики правової поведінки необхідно розглянути всі її ознаки, оскільки будь-яке поняття є віддзеркаленням основних, істотних ознак явища. До диференціюючих ознак, тобто ознак, що розрізняють види правової поведінки, належать: різна соціальна значущість; різна мотивація; різна правова регламентація (наприклад, правомірна поведінка передбачена дозволяючими або зобовязуючими нормами права; протиправна, обєктивно протиправна - забороняючими; зловживання правом - взагалі прогалинами в законодавстві); різні контролюючі функції держави по відношенню до різних видів поведінки та різні юридичні наслідки, що настають. До загальних ознак правової поведінки, які властиві всім її формам, належать: соціальна значущість; підконтрольність правової поведінки свідомості та волі особи, субєктність; чітка регламентованість; підконтрольність державі; здатність викликати юридичні наслідки. Будь-яка правова поведінка (правомірна чи протиправна) характеризується такими основними рисами та ознаками, що не співпадають за своїм змістом: а) соціальною значущістю (з погляду інтересів суспільства, особи, держави поведінка може оцінюватися як соціально корисна, індиферентна чи соціально шкідлива). Соціально корисний характер правової поведінки проявляється насамперед у правовій активності субєктів, здатності підтримувати конструктивні відносини у всіх сферах життя суспільства шляхом укладення договорів,електоральної участі громадян у виборах до представницьких органів влади та ін.Правомірна поведінка - це поведінка, яка відповідає приписам правових норм. Правомірна поведінка «одягнена» в юридичну форму, здійснюється на основі норм і принципів права; Правомірна поведінка позитивно оцінюється з боку індивідів, суспільства і держави і відповідає їхнім інтересам; За своїми психологічними ознаками правомірна поведінка - це така поведінка, що контролюється свідомістю і волею особи і відповідає на запитання: чому субєкт чинить саме правомірно. Залежно від психологічного ставлення субєкта до своїх вчинків і їх наслідків вона може бути принциповою (в основі її лежить внутрішнє переконання людини в необхідності і цінності правомірної поведінки для особи, суспільства і держави) і звичайною (вона обумовлена повсякденною звичкою особи, її орієнтацією на необхідність завжди, в будь-якій ситуації діяти правомірно, не вдаючись до глибокого аналізу цінності і корисності такої поведінки).