Обґрунтування гуманістичного потенціалу правової культури, її демократичної спрямованості у розбудові соціальної держави. Правова підготовленість громадян країни до сприйняття нових демократичних цінностей. Збереження суверенітету Української держави.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИНа основі авторського визначення правової культури, що ґрунтується на принципах природного права, її людиноцентричного змісту, орієнтованого на загальнолюдські цінності, проаналізовано стан розбудови Української держави в перехідний період її розвитку в умовах подолання кризи і започаткування стабілізаційного стану в суспільстві та у контексті європейського вибору. Особлива увага приділяється питанням правового забезпечення теорії та практики демократичних перетворень, поглиблення політичної та правової реформ, що сприяють розбудові правової, соціальної держави. Доводиться, що правова культура - це засіб та міра гуманізації суспільства, критерій правової оцінки правопорядку, правоохоронної діяльності. Диссертация представляет собой исследование правовой культуры, как составной духовной культуры человечества, которая в условиях переходного периода развития украинского общества выступает определяющим фактором демократизации и стабилизации общества, эффективным инструментом преодоления рецидивов тоталитарно режима, условием обеспечения цивилизованных основ построения Украинского государства как правового социального. В диссертации исследованы отдельные принципы и направления реализации правовой культуры в процессе строительства правового государства, в частности, а) верховенство права, который определяет его демократическое содержание и гуманистическую сущность; б) защита прав человека; в) принцип народовластия; г) реформирование системы правоохранительной деятельности; д) преодоление рецидивов правового нигилизма.Кожний громадянин України має розуміти спадкоємність нової стратегії нашої держави, усвідомити специфіку нового стану розвитку суспільства, свідомо брати участь у проведенні політичної та правової реформ, які потребують високого рівня правової культури наших громадян. Незважаючи на позитивні тенденції зростання політичної активності населення, інтересу до демократичних перетворень, гуманістичних цінностей, до права та його ролі у процесі реформування суспільства, поки що рівень правової культури нашого народу залишається незадовільним, не відповідає вимогам сучасних демократичних перетворень. Так, протягом останніх років спостерігається певна тенденція зростання ролі адміністративного впливу на процеси реформування нашого суспільства, відроджуються окремі елементи силових, командних методів розвязання складних проблем державного будівництва, що показує невисокий рівень правової культури не лише населення нашої країни, а й посадових осіб, парламентарів та урядовців. Правова культура має сприяти розвязанню цих проблем, стати умовою демократизації усіх сфер суспільного життя, наближенню до європейських стандартів демократії, стати гарантом забезпечення стабільності розвитку нашої держави як демократичної, правової, соціальної. Віддаючи належне науковим дослідженням сучасних українських та зарубіжних вчених з питань правової культури та правової держави, слід зазначити, що у більшості з них правова культура і правова держава розглядалися як окремі феномени, а проблема їх взаємозвязку та взаємовпливу, залежності процесу розбудови правової держави від розвитку правової культури в перехідний період розвитку українського суспільства, в умовах подолання кризи та започаткування стабілізаційного стану в суспільстві, залишається малодослідженою.У першому розділі „Концепція правової культури в контексті сучасної філософії права” досліджується поняття правової культури та її структура, розвиток правових феноменів в цілому, що ґрунтуються на принципах природного права та загальнолюдських цінностях; розкриваються основні засоби та механізми впливу правової культури на розвязання завдання - розбудову Української правової, соціальної держави. Відповідно у першому підрозділі автор розглядає правову культуру як особливу складову духовної культури людства, яка фіксує досягнення суспільства у сфері юридичної теорії та практики; розкриває роль правових ідеалів та цінностей в житті суспільства, реальних здобутків держави угалузі захищеності прав і свобод людини. Правова культура - це категорія філософії права, яка характеризує обумовлене природним правом, всім соціальним, духовним, політичним, економічним ладом правове життя людини й людства, що полягає у досягнутому рівні розвитку правової діяльності, правосвідомості та загалом, урівні правового розвитку субєктів (людини, різних груп, всього населення, людства взагалі), і забезпечує верховенство права у суспільному житті, дієвість гуманітарних принципів справедливості, свободи й гуманізму, людини як вищої соціальної цінності, захист її честі й гідності, а також гарантованість державою, міжнародними інституціями захисту прав і свобод, загальнолюдських цінностей. У другому підрозділі аналізується структура правової культури, такі її рівні, як теоретичний та буденний; види правової культури - правова культура суспільства, особи і професійної групи.