Поняття, сутність та особливості нормативного змісту інституту недопустимості повороту до гіршого. Аналіз процесуальних механізмів зміни обвинувачення, підстави та межі. Характеристика типових недоліків слідчої, прокурорської та судової практики.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені Ярослава Мудрого Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ НЕДОПУЩЕННЯ ПОВОРОТУ ДО ГІРШОГО спеціальність:12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Грошевий Юрій Михайлович, завідувач кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, академік Академії правових наук України.Актуальність теми дослідження.В сучасних умовах розвитку кримінально-процесуального законодавства, розробки проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України (далі - проекту КПК), що має на меті створення в Україні судочинства охоронного типу, особливого значення набувають питання розширення і зміцнення процесуальних гарантій охорони прав та законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві. При цьому чіткої визначеності та правової регламентації і захисту вимагають, перш за все, права тих субєктів кримінально-процесуальної діяльності, щодо яких у встановленому законом порядку висунуто обвинувачення у вчиненні злочину і які є потерпілими від злочину. Посилення ролі суду в кримінальному процесі, пріоритетність захисту прав і свобод учасників судочинства, розширення змагальності вимагають нових теоретичних підходів до розгляду нормативного змісту гарантій права обвинуваченого на захист і постановлення справедливого рішення суду, однією з яких є інститут недопущення повороту до гіршого. Предметом дисертаційного дослідження стали положення чинного законодавства України, проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України, що стосуються процесуального порядку зміни обвинувачення при провадженні по кримінальній справі, процесуальних гарантій забезпечення прав та законних інтересів обвинуваченого. по новому зясована природа та зміст інституту недопустимості повороту до гіршого як процесуальної гарантії, сутність якої полягає в тому, що при проведенні досудового розслідування, розгляді справи в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції забороняється, за відсутності певних умов (при недотриманні гарантій права обвинуваченого на захист, гарантій обєктивного, неупередженого здійснення правосуддя судом та інш.), погіршувати становище обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, а суд касаційної інстанції не вправі, за жодних умов, безпосередньо посилювати покарання, застосовувати закон про більш тяжкий злочин або в інший спосіб погіршувати становище засудженого, виправданого та іншої особи, щодо якої винесено судове рішення судом першої чи судом апеляційної інстанції;Розділ 2 «Проблеми зміни обвинувачення на досудових стадіях кримінального судочинства» складається з двох підрозділів, які логічно обєднані дослідженням питань зміни обвинувачення слідчим під час досудового слідства та зміни обвинувачення прокурором при здійсненні нагляду за дотриманням закону на досудовому провадженні по кримінальній справі та при затвердженні обвинувального висновку. Так, виходячи із вимог закону, у всіх випадках, коли зміна обвинувачення викликана зміною його фактичних обставин (фабули) або юридичної кваліфікації, а доповнення обвинувачення - встановленням нових епізодів (фактів) злочинної діяльності обвинуваченого, слідчий повинен винести нову постанову про притягнення його як обвинуваченого та заново предявити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статтями 131, 132, 133 і 140 КПК України. «Спірні питання зміни обвинувачення прокурором при перевірці справи з обвинувальним висновком» зроблено висновок, що перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком є формою реалізації прокурором на даному етапі провадження по кримінальній справі прокурорського нагляду, який здійснюється специфічними засобами, що забезпечують ефективність його діяльності та досягнення завдань прокурорського нагляду. «Спірні питання зміни обвинувачення в суді першої інстанції» звертається увага на доцільність застосування в законі терміну «предмет судового розгляду» замість передбаченого статтею 275 КПК України «межі судового розгляду», оскільки, на відміну від раніше діючого, чинне законодавство передбачає можливість зміни обвинувачення в суді. На підставі аналізу зазначених умов зміни обвинувачення в суді зроблено висновок про те, що часткова відмова прокурора - державного обвинувача від обвинувачення, закриття справи в частині обвинувачення є формою зміни обвинувачення, яка включає як ті випадки, коли в суді не підтверджуються окремі факти, епізоди злочинної діяльності, що виступають елементами продовжуваного злочину і охоплюються єдиною кваліфікацією, так і ті випадки, коли підсудний обвинувачується у вчиненні декількох різних злочинів, що кваліфікуються за окремими статтями кримінального закону, а в суді вчинення підсудним одного з них не знайшло підтвердження, у звязку з чим прокурор заявляє клопотання про закриття справи в частині обвинувачення.