Сутність, структура та передумови розвитку громадянського суспільства. Правова держава: теорії, притаманні риси та основні принципи. Головні проблеми та задачі держави України в перехідних умовах. Погляди на громадянське суспільство та політичне життя.
Аннотация к работе
Курсова робота ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО 1. Сфери держави і громадянського суспільства в соціумі Весь простір різноманітної життєдіяльності людини умовно можна поділити на дві великі соціальні сфери: Сфера державно-політичних відносин Сфера приватно-громадянського життя. Перша складає зону державно-політичних відносин, в якій соціальні зв’язки між індивідами повністю регламентуються державою. Усі подібні процеси детально регламентуються законами та іншими державними постановами і тому відносяться до соціального сектора держави. У цій сфері громадян об’єднує не сила закону і приписів держави, а взаємний інтерес, однакові потреби, взаємна вигода, добровільні зв’язки, необхідність консолідовано виступати проти можливого свавілля з боку держави. Зауважимо, що не можна змішувати або ототожнювати „суспільство” як людську спорідненість з категорією „громадянського суспільства” як історичним феноменом, що виникає на певному етапі розвитку людського суспільства. Важливими передумовами розвитку громадянського суспільства є: а) приватна власність (матеріальна основа самостійності і незалежності громадян від держави); б) закріплення в країні економічних, а також громадянських і політичних прав та свобод особистості; в) співдія держави розвитку демократії і самоврядування в суспільстві; г) громадянська зрілість людей (законослухняність, навички користування правами, не забуваючи про обов’язки; небайдужість до долі співвітчизників, суспільства в цілому і до всього, що відбувається на Землі; готовність активно співробітничати з іншими людьми і т.д.). Правова держава: теорії та принципи Вважається, що для країн з перехідною економікою, а саме такою країною є Україна, формування громадянського суспільства являє собою необхідну умову їх переходу до ринку і правової державності. Ще в працях давньогрецьких філософів стверджувалось, що громадянин є особою політичною, членом суспільства й тому зобов’язаний виконувати закони цього суспільства. Самий термін „правова держава” з’явився у німецькій юридичній літературі у передовій половині XIX ст. у працях К.Велькера, Р. фон Моля та ін.