Органи, уповноважені здійснювати провадження у справі про адміністративні правопорушення. Основні порушення прав осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності. Порушення права на свободу та особисту недоторканність, на справедливий суд.
Аннотация к работе
правові засоби захисту прав осіб, які притягуються до відповідальності під час провадження у справах про адміністративні правопорушенняЯкщо під час провадження у справі про адміністративне правопорушення уповноваженою на те особою органів державної влади було допущено порушення прав осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, то такі особи можуть звернутися зі скаргою на такі дії до органу чи посадової особи вищого рівня або до суду. У статті 55 Конституції України законодавець передбачив для осіб, у тому числі тих, які притягуються до адміністративної відповідальності, право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Так, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має право перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини та громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність або виконання судових рішень, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері [1]. Однак особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна розуміти, що законодавець не надає Уповноваженому права розглядати справу по суті та ухвалювати рішення, яке б зобовязувало певні державні органи, в тому числі ті, що здійснюють провадження у справі про адміністративне правопорушення, скасовувати свої незаконні рішення або навіть ставити питання про притягнення цих посадових осіб до юридичної відповідальності у разі порушення їхніми діями чи рішеннями прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина. У свою чергу, Конвенцією термін «катування» визначається як будь-яка дія, якою будь-якій особі, в тому числі тій, яка притягується до адміністративної відповідальності, навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди [2].