Правові засади реалізації принципу спеціалізації судочинства в сучасній Україні (на прикладі формування та функціонування системи адміністративних судів) - Автореферат
Визначення поняття та змісту спеціалізації судів, як одного з провідних сучасних принципів організації судової системи держави. Виокремлення й аналіз основних засад судово-правової реформи щодо побудови системи адміністративних судів у сучасній Україні.
Аннотация к работе
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА»Робота виконана у Приватному вищому навчальному закладі «Львівський університет бізнесу та права» Захист відбудеться «30» квітня 2015 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.140.01 у Приватному вищому навчальному закладі «Львівський університет бізнесу та права» за адресою: 79026, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приватного вищого навчального закладу «Львівський університет бізнесу та права» за адресою: 79026, м.Внаслідок зусиль вчених та практиків, а також відповідних законодавчих кроків адміністративне судочинство інституціалізувалося в Україні як повноцінний державно-правовий інститут, наділений відповідними характеристиками та скерований на забезпечення захисту субєктивних прав і свобод громадян у сфері публічно-правових відносин. Відтак, виникла обєктивна потреба комплексного наукового дослідження питань, повязаних з реалізацією засад спеціалізації судочинства в Україні, формування на цій основі науково обґрунтованої та дієздатної системи адміністративних судів. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі комплексного аналізу та вивчення теоретичних положень, нормативно-правового регулювання та досвіду функціонування сучасної системи адміністративного судочинства розробити рекомендації щодо напрямів реалізації принципу спеціалізації судів в Україні, шляхів удосконалення системи та компетенції адміністративних судів в Україні. Відповідно до поставленої мети та завдань, в дослідженні використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дозволило комплексно проаналізувати обєкт дослідження, а саме: діалектичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і зміст спеціалізації судів як принципу організації судової системи в державі, поглиблено розуміння видової специфікації спеціалізації судочинства (підрозділи 1.1., 1.2.); аналіз і синтез, за допомогою яких зясовано місце інституту адміністративного судочинства у судовій системі держави та правова обумовленість його запровадження (підрозділ 1.2); системний підхід застосовувався з метою досягнення принципової єдності теоретико-пізнавальної основи розуміння структурно-функціональної характеристики адміністративного судочинства як цілісної системи та підсистеми єдиної судової системи України (підрозділ 3.1); формально-логічний метод дозволив зясувати логіко-методологічні засади побудови основних дефініцій (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1, 3.2); формально-юридичний метод, який у поєднанні з методом логічного аналізу дозволив всебічно вивчити чинну систему правових норм, які закріплюють систему адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства, а також окреслити напрями вдосконалення законодавства у цій сфері (підрозділи 3.1, 3.2); історико-правовий метод дав змогу дослідити історичні витоки та розвиток теоретичних поглядів у сфері адміністративного судочинства (підрозділи 1.3,); методи класифікації та групування використовувалися при дослідженні наукових підходів до визначення системи ознак адміністративного судочинства, а також при аналізі факторів, що обумовлюють його виникнення, моделі спеціалізації судочинства, а також форми організації адміністративних судів (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1); порівняльно-правовий метод дозволив провести більш глибоке дослідження існуючих у світі моделей організації адміністративного судочинства та визначити напрями можливого запозичення зарубіжного досвіду в процесі удосконалення вітчизняного інституту адміністративного судочинства (підрозділ 1.3); контент-аналіз документів використовувався при вивченні нормативних актів, що регулюють діяльність адміністративних судів, виявленні на цій основі недоліків, прогалин, суперечностей та прорахунків, а також розробці рекомендацій, спрямованих на їх усунення (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). здійснено визначення комплексу ознак адміністративних судів та проведено розмежування системи власне адміністративних судів та загальних судів, що здійснюють адміністративне судочинство, зроблено висновок про незавершеність реалізації в межах системи адміністративних судів принципу спеціалізації судочинства, а також обґрунтовано доцільність визначення компетенції адміністративних судів у КАСУ за допомогою перелікового принципу викладення повноважень адміністративних судів;У Розділі 1 “Теоретичні та історичні засади становлення адміністративної юстиції у системі спеціалізованих судів” досліджуються питання поняття та зміст спеціалізації судів як принципу організації судової влади в державі, видової специфіки судової спеціалізації та правової обумовленості формування системи спеціалізованих судів в Україні, аналізуються історико-правові засади формування системи адміністративного судочинства в Україні та зарубіжний досвід спеціалізації судочинства щодо формування адміністративних судів. У підрозділі 1.