Дослідження засад організації та здійснення екологічного аудиту в Україні. Особливості регулювання еколого-аудиторських відносин. Розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства в сфері правових засад організації, здійснення екологічного аудиту.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник - доктор юридичних наук, професор, академік НАПРН України, Малишева Наталія Рафаелівна, Інститут держави і права ім. Володимира Даля, професор кафедри правознавства юридичного факультету кандидат юридичних наук, доцент Кузнєцова Світлана Валентинівна, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, старший науковий консультант Захист відбудеться «___» _____________ 2010 р. о ___ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 в Інституті держави і права ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім.Потужним імпульсом для його формування та розвитку стало прийняття 24 червня 2004 року Закону України «Про екологічний аудит», відповідно до якого було внесено зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також до законодавства про приватизацію. Врахування екологічного стану обєкту в процесі здійснення його екологічного аудиту може відіграти вирішальну роль при формуванні ціни такого обєкту. Застосування законодавства про екологічний аудит також покликане сприяти пожвавленню діяльності щодо створення та впровадження систем екологічного менеджменту на обєктах різних галузей економіки України, надати більшої наукової обґрунтованості екологічному страхуванню небезпечних для навколишнього середовища видів діяльності та обєктів тощо. Разом з цим, перший досвід застосування законодавства про екологічний аудит виявив значні прогалини, суперечності та слабкі місця відповідного законодавства, а також ті сфери, які потребують розвитку з точки зору більш послідовного впровадження норм Закону України «Про екологічний аудит». Водночас до окремих аспектів еколого-аудиторської діяльності звертались в своїх науково-теоретичних працях українські та зарубіжні вчені, що мають певні напрацювання як у сфері правових засад екологічного аудиту, так і в галузі економічного, технічного, управлінського, системологічного аспектів даної проблематики, фахівці в галузі створення і впровадження систем екологічного менеджменту.В цьому розділі аналізуються теоретичні та історичні передумови організації та здійснення екологічного аудиту в Україні, стан наукових досліджень в даній галузі та історія розвитку правового інституту екологічного аудиту в світі та в Україні. «Теоретичні передумови організації та здійснення екологічного аудиту» на підставі проведеного аналізу доктринальної літератури з досліджуваних проблем, чинного національного законодавства, а також міжнародних стандартів ISO серії 14000 в сфері навколишнього середовища, робляться висновки щодо поняття та сутнісних характеристик інституту екологічного аудиту, аналізується питання розмежування поняття «екологічного аудиту» з суміжними поняттями «екологічної експертизи», «екологічного контролю», «фінансового аудиту». Загалом, перший досвід застосування законодавства про екологічний аудит виявив і деякі прогалини, суперечності та слабкі місця відповідного законодавства, а також ті сфери, які потребують розвитку з точки зору більш послідовного впровадження норм Закону «Про екологічний аудит». Відчувається явний дефіцит досліджень з питань науково-теоретичних основ екологічного аудиту, обґрунтування його цілей, задач і процедур шляхом встановлення причинно-наслідкових звязків між вимогами українського законодавства і конкретними процедурами аудиту з перевірки відповідності цим вимогам діяльності обєктів, на яких здійснюється екологічний аудит. «Історія розвитку правового інституту екологічного аудиту в світі та в Україні» дисертантом вивчається становлення та еволюція інституту екологічного аудиту в різних країнах світу та в Україні, а також вплив історичних передумов на сучасний стан даного правового інституту.На думку дисертанта, з метою відмежування екологічного аудиту від державного екологічного контролю та державної екологічної експертизи екологічний аудит можна визначити як особливий вид підприємницької діяльності, змістом якої є документально оформлений систематичний процес незалежного оцінювання обєкта екологічного аудиту, спрямований на встановлення відповідності діяльності господарюючих субєктів вимогам екологічного законодавства. Обґрунтовано висновок про те, що юридичне закріплення екологічного аудиту нормами українського законодавства сприяє отриманню обєктивної інформації про відповідність діяльності підприємства екологічним вимогам, включаючи оцінку підприємства, на якому здійснюється екологічний аудит, як джерела техногенних загроз для навколишнього середовища (природних обєктів) і оцінку стану захищеності підприємства від загроз забруднених природних обєктів.