Аналіз проблем гірничої концесії як самостійної форми надрокористування. Розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо запровадження гірничої концесії на рівні чинного законодавства України. Ґенеза правового регулювання гірничої концесії в Україні.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана на кафедрі трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Балюк Галина Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри трудового, земельного та екологічного права Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Малишева Наталія Рафаелівна, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. Захист відбудеться 18 грудня 2008 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.06. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Водночас, на сьогоднішній день в Україні гірнича концесія являється найменш розробленою та дослідженою формою надрокористування, як на законодавчому, так і теоретико-правовому рівнях. Щодо розвитку законодавства, то в Україні прийнято Закон України "Про концесії" від 16.07.1999 р., який, судячи з його назви, являється загальним нормативно-правовим актом в галузі правового регулювання концесійних відносин. Саме ситуація щодо невизначеності на законодавчому та науковому рівнях з питанням, "чи існує в Україні фактична або юридична гірнича концесія?", і той факт, що необхідність її запровадження висловлюється на рівні указів Президента України та рішень Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також те, що природні ресурси кожної країни є найбільшим і невідємним багатством та надбанням її народу, яке потребує раціонального його використання за допомогою продуманих та ефективних правових механізмів з метою врахування інтересів прийдешніх поколінь на основі постійного впровадження та дотримання принципу екологізації національного законодавства та принципу сталого розвитку, спонукало дисертантку до дослідження правових засад гірничої концесії. В процесі виконання даної роботи потребувало вирішення питання, чи існує нині в Україні гірнича концесія як така, чи в будь-яких інших прихованих формах, а також питання, чи є потреба для України в її існуванні взагалі та існуванні концесійних договорів в гірничих відносинах, як безпосереднього її прояву з усіма притаманними даним договорам особливостями? Саме зясування зазначених питань дає можливість визначитись із значимістю гірничої концесії для розвитку гірничодобувної промисловості України та створює основу для подальшої розробки теоретичних засад гірничої концесії в Україні як самостійної форми надрокористування, та служить підставою започаткування законопроектних робіт по запровадженню гірничої концесії в державі, тобто сприяє визначенню правових засад гірничої концесії.У підрозділі 1.1 "Історичні етапи правового регулювання гірничої концесії" досліджуються історичні аспекти та періоди-напрямки правового регулювання гірничої концесії. Проведений аналіз історичних аспектів правового регулювання гірничої концесії, а саме історії становлення та розвитку гірничих концесійних правовідносин в Україні за час її перебування в складі Російської імперії та Радянського Союзу, дозволяє виокремити історично значимі напрямки правового регулювання гірничої концесії в Україні. Так, в якості концесії визначались: акт публічної влади, за яким надавався в користування предмет, який за загальним правилом, був вилучений з цивільного обігу; сам предмет, що надавався у концесію; підприємство, яке концесіонер повинен був побудувати для використання обєкту концесії; вид діяльності, здійснення якого можливе було лише з дозволу держави; договір гірничої концесії та інші види договірної форми надрокористування; привілей концесіонера на використання обєкта гірничої концесії за договором; надання права на використання обєкта концесії (надр.); цілісний територіально-виробничий комплекс, який охоплювався межами концесійної території та деякі інші. В процесі зясування юридичної природи гірничої концесії та особливостей гірничих концесійних правовідносин в другому підрозділі Розділу 1 дисертаційного дослідження визначено поняття гірничої концесії, згідно якого гірнича концесія - це врегульовані нормами права суспільні відносини, які передбачають надання за рішенням уповноваженого органу державної виконавчої влади (концедента) на підставі договору гірничої концесії на платній строковій основі концесіонеру на його підприємницький ризик виключного права володіння та користування конкретною юридично відокремленою ділянкою надр з метою пошуку, розвідки та видобування корисних копалин. У підрозділі 2.