Дослідження правового статусу профспілок, релігійних і правозахисних організацій, а також особливостей їх взаємодії з державною владою. Визначення легітимних меж нормативно-правового втручання органів державної влади у діяльність громадських організацій.
Аннотация к работе
_________________________________________ Серія юридична _____ _____________________________________________________________Профспілки, правозахисні і професійні організації визначено найбільш дієвими інститутами громадянського суспільства в процесі взаємодії з державною владою, оскільки вони забезпечують обовязкову взаємодію з державою для врегулювання можливих конфліктів між інтересами суспільства та державною владою, сприяють постійному та всебічному захисту інтересів кожної особи, її невідчужуваних прав і свобод та створенню дієвої системи реалізації зазначених прав. Зокрема, в Законі України «Про вибори народних депутатів України» (статті 12, 78) за громадськими організаціями закріплений статус субєктів виборчого процесу, що дає їм право спостерігати за перебігом виборчого процесу, зокрема за голосуванням, підрахунком голосів і встановлення підсумків голосування на будь-якій виборчій дільниці та в територіальному виборчому окрузі, а також, що особливо важливо, звертатися до відповідної виборчої комісії чи до суду щодо усунення порушень у разі їх виявлення. Зазначені закони не відносять офіційних спостерігачів від громадських організацій до складу субєктів виборчого процесу, наділяючи їх виключно правами щодо спостереження за ходом голосування у день виборів, правом бути присутніми на засіданнях дільничних та окружних виборчих комісій, а також правом отримувати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення результатів голосування, інших документів у випадках, передбачених законом. З огляду на мету статті, громадські організації доцільно класифікувати за значенням у процесі формування громадянського суспільства та конституційної держави: 1) організації, створені для захисту професійних та інших прав громадян: профспілкові, правозахисні та професійні громадські організації; 2) організації, що діють у загальних, суспільно корисних цілях: релігійні, просвітницькі, етнічні та екологічні; 3) організації для задоволення соціальних потреб: благодійні організації та фонди; 4) організації для здійснення переважно особистих інтересів: жіночі, молодіжні, інші громадські організації - спортивні, творчі та ін. Наприклад, серед таких пропонується право одержувати письмові або усні розяснення від усіх осіб (зокрема державних посадових осіб і службовців), що можуть мати інформацію про порушення прав людини або в інший спосіб надати допомогу у розслідуванні; проводити розслідування заяви на місці, включаючи камери попереднього затримання, місця попереднього увязнення, установи виконання покарань, військові частини, психіатричні лікарні, інтернати та інші місця тимчасового обмеження свободи людини; право на вільний доступ до законотворчої роботи, право одержувати проекти законів від Комітетів парламенту, право брати участь в обговоренні законопроектів на засіданнях Комітетів, право звертатися до субєктів законодавчої ініціативи та ін.