Дослідження проблем правового регулювання та організації фінансування Міністерства внутрішніх справ України із використанням програмно-цільового методу розподілу бюджетних коштів. Особливості програмно-цільового бюджетування Міністерства внутрішніх справ.
Аннотация к работе
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукВ умовах інтеграції України у світовий економічний простір та розвинення партнерських відноси із країнами ЄС та СНД усе більшого значення набувають питання раціонального використання бюджету як інструменту управління економікою, збалансованості державних доходів і видатків, фінансового забезпечення здійснення органами державної влади покладених на них завдань та функцій з урахуванням тенденції зростання дефіциту бюджету. Зокрема, це стосується Міністерства внутрішніх справ України, яке має статус головного розпорядника бюджетних коштів, є субєктом внутрішнього фінансового контролю та здійснює фінансування підвідомчих структур за рахунок бюджету, бере участь у формуванні його доходів. Вирішення зазначеної проблеми виключно за рахунок скорочення штатної чисельності працівників МВС України може негативно позначитися на виконанні правоохоронних функцій ОВС, а потому лише реалізація потенціалу програмно-цільового методу у фінансуванні діяльності МВС України дозволить оптимізувати правоохоронну діяльність цього органу влади, сприятиме її переорієнтації на захист конституційних прав і свобод та законних інтересів громадян, зміщенню акцентів з каральної на попереджувальну функцію і при цьому спиратися на раціональне використання обмежених ресурсів, що надаються державою. Крім того, наявні наукові дослідження переважно стосуються застосування програмно-цільовому методу у сфері державного управління, у той час як юридичні аспекти його використання в контексті бюджетної діяльності держави в цілому та фінансування діяльності МВС України, зокрема, у вітчизняній правничій літературі комплексно не досліджені. Зокрема, діалектичний, який застосовувався для обґрунтування взаємозвязку та взаємообумовленості процесів та явищ, які виникають у процесі фінансування органів публічної адміністрації в цілому та безпосередньо Міністерства внутрішніх справ України (підрозділи 1.1., 2.1., 2.2.), порівняльно-правовий застосовано для аналізу законодавства зарубіжних країн у сфері програмно-цільового бюджетування (підрозділи 1.3., 3.2.), спеціально-юридичний використано для дослідження фінансово-правового статусу МВС України, аналізу законодавчих та нормативно-правових положень, що регулюють процес фінансування правоохоронної діяльності МВС України та окреслюють шляхи та напрямки удосконалення законодавства у цій сфері (підрозділи 2.1., 2.2., 3.2.), формально-логічний, який дозволив обґрунтувати першорядні для даної роботи судження, поняття та зробити відповідні висновки сформулювати та розкрити сутність таких понять як «період реалізації бюджетних програм», «програмно-цільове бюджетне планування» (підрозділи 1.1., 1.2.).У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, вказується на звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і завдання, обєкт і предмет дисертації, її методологічна основа, наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію, структуру та обсяг роботи. Розділ 1 “Теоретико-методологічні основи використання програмно-цільового методу бюджетного фінансування” складається з трьох підрозділів, у яких розглядаються теоретичні питання, повязані з проблемою бюджетного фінансування та бюджетного планування, в тому числі в системі МВС, проаналізовано іноземний досвід у сфері програмно-цільового бюджетування. “Зміст та особливості програмно-цільового методу бюджетного фінансування” визначається сутність бюджетного фінансування та особливості програмно-цільового методу розподілу бюджетних коштів. Зазначено, що запровадження у бюджетний процес програмно-цільового методу розподілу коштів обумовлено переосмисленням ролі бюджету в економічній системі держави з метою зменшення навантаження на бюджети при одночасному підвищенні якості надання державних послуг та ефективності використання коштів, перерозподілу бюджетних повноважень. Підкреслюється, що сама ідея програмно-цільового методу полягає у відмові від “витратного підходу”, коли бюджетні видатки формуються під конкретного розпорядника бюджетних коштів залежно від можливостей бюджету до акценту на результатах, яких необхідно досягти в державному секторі, та визначенні на цій основі обсягів фінансового та матеріально-ресурсного забезпечення.МВС України приймає участь у фінансовому плануванні як на макрорівні, коли як головний розпорядник бюджетних коштів надає пропозиції щодо формування доходної та видаткової частини бюджету та відповідних бюджетних програм, так і на мікрорівні, коли у межах бюджетних призначень затверджує фінансово-планові акти розпорядників бюджетних коштів та інших бюджетних установ, що входять до системи МВС України.