Комплексно досліджено правові засади діяльності апарату суду. Основні нормативно-правові акти, які регулюють діяльність апарату суду, їх класифікація. Вагомість місця адміністративно-правового регулювання в правових засадах діяльності апарату суду.
Аннотация к работе
Правові засади діяльності апарату суду та місце серед них адміністративноправового регулюванняЗагальні питання правового регулювання діяльності суду зокрема окремі аспекти адміністративноправового регулювання діяльності апарату суду, досліджувала низка вітчизняних та іноземних правознавців, а також науковців суміжних галузей знань: Є. В. Так, у І розділі Типового положення відмічається, що апарат місцевого, апеляційного судів здійснює організаційне забезпечення роботи суду відповідно до закону України «Про судоустрій і статус суддів» і у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про державну службу», іншими нормативно-правовими актами, положенням про апарат суду, рішеннями зборів суддів, а також наказами та розпорядженнями голови суду й наказами керівника апарату суду. Серед системи нормативно-правових актів, які формують правові засади діяльності апарату суду, крім вищезазначених, слід звернути увагу й на закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993, який встановлює систему особливих заходів державного захисту суддів Конституційного Суду України, суддів та працівників апаратів судів від перешкоджання виконанню покладених на них законом обовязків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров’я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв’язку із службовою діяльністю цих осіб [13]. У формуванні правових засад діяльності апарату суду відіграють свою роль і укази Президента України від 11.12.2002 № 395/2002-рп «Про заходи щодо забезпечення належних умов діяльності судів», від 10.05.2006 № 361/2006 «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» та ін., постанови Верховної Ради України від 28.04.1992 № 2296-XII «Про Концепцію судово-правової реформи в Україні», від 03.04.1995 № 179/95-ПВ «Про структуру і штатну чисельність апарату Верховного Суду України» та ін., постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 № 740 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» тощо, а також правові акти органів судової влади, які спрямовані на роз’яснення питань застосування норм права, аналіз та узагальнення судової практики, постанови Пленуму Верховного Суду України, рішення Конституційного Суду України, накази судових органів про доведення до відома суддів і працівників апарату суду указів Президента України, постанов Верховної Ради України, актів Кабінету Міністрів України та центральних органів державної влади, накази та розпорядження голів судів (місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих, Верховного) з питань, що належать до їх повноважень і не повязані з відправленням правосуддя, накази Державної судової адміністрації України, положення та рішення Зїзду суддів України, Ради суддів України, зборів суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів України, зокрема Правила поведінки працівників суду, положення про апарат суду, положення про автоматизовану систему документообігу суду, інструкція про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання), інструкція про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду тощо. У результаті аналізу значного масиву нормативно-правових актів, які у своїй сукупності становлять правові засади діяльності апарату суду, вважаємо доцільним класифікувати їх не лише за ієрархією в системі джерел права, але й за призначенням, виділивши такі групи: 1) організаційно-управлінського характеру, які регламентують порядок створення, організації, управління, функціонування та діяльності апарату суду, його взаємодії з іншими учасниками правовідносин у системі правосуддя; 2) забезпечувального характеру, які регламентують питання матеріального та фінансового забезпечення діяльності апарату суду; 3) кадрового спрямування, покликані реалізовувати кадрову політику в системі діяльності судів; 4) контрольного напрямку для реалізації контролю за правомірністю діяльності апарату суду, дисципліною, недопущенням корупції тощо; 5) нормативно-етичного характеру для встановлення та додержання правил поведінки працівників апарату суду, недопущення конфліктів інтересів тощо.