Форми та методи банківського регулювання та нагляду. Порядок створення комерційних банків, відкриття філій, представництв та відділень. Інспектування комерційних банків в Україні. Реорганізація комерційних банків, ліквідація в разі неплатоспроможності.
Аннотация к работе
Дипломна робота З банківського права України На тему: Правові засади банківського регулювання та банківського нагляду Київ 2011 р. План Вступ Розділ І. Загальна характеристика банківського регулювання та банківського нагляду 1.1 Поняття та методи банківського регулювання Розділ ІІ. Окремі форми та методи банківського регулювання та нагляду 2.1 Порядок створення комерційних банків, відкриття філій, представництв та відділень 2.2 Проведення інспектування комерційних банків в Україні Розділ ІІІ. Порядок реорганізації та ліквідації комерційних банків 3.1 Реорганізація комерційних банків 3.2 Порядок здійснення добровільної реорганізації 3.3 Примусова реорганізація проблемних банків 3.4 Ліквідація комерційних банків 3.5 Особливості ліквідації банку в разі його неплатоспроможності Висновки Список використаної літератури Вступ Як відомо, надійне та ефекгивне функціонування банківської системи держави є необхідною умовою економічної стабільності в цілому. Державне управління в сфері банківської діяльності здійснюється шляхом реалізації уповноваженими органами держави функцій банківського регулювання та банківського нагляду. На його думку, це різні види діяльності щодо виконання завдання забезпечення надійного та стабільного функціонування банків, які доповнюють один одного. Законодавче визначення вказаних термінів міститься у Законі України Про Національний банк України. Так, згідно з цим Законом банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Банківський нагляд - це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність, законодавства України і встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів банку. банківське регулювання нагляд україна Тобто, банківське регулювання, на думку законодавця, полягає у встановленні правил гри на ринку банківських послуг, тоді як банківський нагляд - у контролі за їх дотриманням. У вузькому розумінні банківське регулювання - це діяльність уповноважених органів, яка полягає у виданні правових актів у сфері банківської діяльності. Загальна характеристика банківського регулювання та банківського нагляду 1.1 Поняття та методи банківського регулювання Відповідно до статті 61 Закону України Про Національний банк України Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України Про банки і банківську діяльність, як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду. Так, відповідно до статті 58 Закону України Про Національний банк України з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обовязкові економічні нормативи. Цією Інструкцією встановлено порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обовязковими до виконання всіма банками: нормативи капіталу: мінімальний розмір регулятивного капіталу; адекватність регулятивного капіталу; адекватність основного капіталу; - нормативи ліквідності: миттєва ліквідність; поточна ліквідність; короткострокова ліквідність; нормативи кредитного ризику: максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента; великих кредитних ризиків; максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру; максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам; нормативи інвестування: інвестування в цінні папери окремо за кожною установою; загальної суми інвестування; норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку. Банки формують обовязкові резерви, виходячи із встановлених нормативів обовязкового резервування до зобовязань щодо залучених банком коштів, у цілому за зведеним балансом банку - юридичної особи з урахуванням усіх філій. Залежно від стану грошово-кредитного ринку та прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку приймає окремі рішення щодо: звітного періоду резервування; нормативів обовязкового резервування; складу зобовязань банку (обєкт резервування), до яких встановлюються нормативи обовязкового резервування; обсягу обовязкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку. Національний банк окремим рішенням Правління Національного банку може встановлювати на відповідні звітні періоди резервування розмір та вид активів, що можуть зараховуватися для покриття обовязкових резервів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, обєднання громадян, релігійні та б