Історико-правова характеристика самоврядування й права вірменських громад на українських землях у складі Польщі й Речі Посполитої (1349-1795 рр.). Організаційно-правові форми діяльності вірменського війта як очільника громади, його обрання й повноваження.
Аннотация к работе
Правові засади і особливості самоврядування вірменських громад на українських землях у складі Польщі та Речі Посполитої (1349-1795 рр.) спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права;Робота виконана на кафедрі історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Бойко Ігор Йосипович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри історії держави, права та політико-правових учень Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор СКАКУН Ольга Федорівна, академік НАПРН України (Навчально-науковий інститут права, економіки та соціології Харківського національного університету внутрішніх справ) кандидат юридичних наук, КОНДРАТЮК Олександр Володимирович доцент кафедри оперативно-розшукової діяльності (Львівський державний університет внутрішніх справ) Захист відбудеться 11 листопада 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м.Актуальність вивчення історико-правового розвитку вірменських громад на території України підтверджується цілим рядом практичних завдань, які необхідно використати і здійснити порівняльний аналіз юридичного забезпечення прав автономних громад з сучасністю, зясувати витоки негативних і позитивних елементів формування сучасної правової системи, сприяти розвитку прогресивного правового досвіду, реалізувати права і національних меншин і корінного народу, не допустити помилок в прогнозуванні шляхів дальшого забезпечення соціально-економічних, правових, культурних прав національних меншин, забезпеченні прав вірменському та іншим народам, що проживають у сучасній Україні. Незважаючи на складні політичні події у XIV-XVIII ст., вірменські громади на українських землях намагалися затвердити і зміцнити свій правовий статус, надаючи клопотання та скарги до польських королів, внаслідок чого в багатьох випадках приймали позитивні для вірмен рішення, а польські королі видавали сприятливі для них привілеї. Важливими правовими документами, які визначали правовий статус вірменської громади на українських землях та регулювали правові відносини були Вірменський статут 1519 р. для вірмен Галичини і Вірменський статут 1567 р. для вірмен Поділля. Серед проблем, які досліджуються, є такі питання, як організація вірменського самоврядування на території Галичини та Поділля; роль і призначення інститутів самоврядування у здійсненні судочинства та їхня компетенція; правові відносини вірменських громад з центральними і місцевими органами влади Польського Королівства та Речі Посполитої; реалізація права на самоврядування в межах вірменських громад тощо. Другий етап - поступової втрати вірменськими громадами права на самоврядування - характерний суперечностями між зовнішніми та внутрішніми процесами у розвитку самоврядування вірменських громад, між національними громадами у межах міст, у співіснуванні органів вірменського самоврядування та органів міського самоврядування за магдебурзьким правом, завершився скасуванням самоврядування вірменських громад Австрійською та Російською імперіями. обґрунтовано особливості самоврядування вірменських громад на українських землях у складі Польського Королівства та Речі Посполитої, визначено ознаки територіальної автономії вірмен - спільність місця проживання, мононаціональність, єдине віросповідання, користування рідною мовою, застосування національного права. системно досліджено механізм еволюції вірменських громад і вірменського звичаєвого права, що поєднав три різноспрямовані складові - необхідність збереження національної самобутності, адаптації до правової реальності іншої держави та вирішення протиріч між вірменським самоврядуванням і самоврядуванням за магдебурзьким правом українських міст.У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її звязок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету та завдання, обєкт і предмет дослідження, розкрито методологію дослідження, виокремлено наукову новизну головних положень, які виносяться на захист, висвітлено науково-практичне значення роботи, відомості про апробацію результатів дослідження.Так, зокрема, у підрозділі 1.1 "Стан дослідження теми в історико-правовій літературі” показано, що дослідження окремих аспектів правового становища вірменських громад на українських землях розпочалося у ХІХ ст. польськими та українськими дослідниками Ю. У підрозділі 2.2 "Правові основи утворення вірменських громад на українських землях у складі Польського королівства, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої” розкрито особливості процесу юридичного оформлення утворення вірменських громад на українських землях у XIV-XVIII ст. Правовою основою утворення вірменських громад в Україні були надані польським королем або власниками міст привілеї вірменським поселенцям, які надавали цим громадам територіальну автономію.