Категоріальний апарат, що має значення для правового і криміналістичного аналізу злочинів у сфері мобільних телекомунікацій. Специфічні особливості процесуальної діяльності органів досудового розслідування у стадії порушення кримінальної справи.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВРобота виконана у Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Шумило Микола Єгорович, Національна академія Служби безпеки України, проректор доктор юридичних наук, професор Лукянчиков Євген Дмитрович, Національний технічний університет України «КПІ», професор кафедри інформаційного та підприємницького права Захист відбудеться 22 січня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.05 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м.Проте, узагальнені відомості Державної судової адміністрації України за фактами порушених кримінальних справ у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій свідчать про їх невпинне зростання. За даними МВС України кількість злочинів у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій за останні шість років збільшилася практично у 10 разів. Підвищенню результативності такої роботи може сприяти: по-перше, отримання криміналістичних знань про злочини, повязані з несанкціонованим доступом до телекомунікаційних мереж, по-друге, розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо виявлення, розкриття і розслідування таких злочинів, що визначає актуальність і зумовлює вибір теми даного дослідження та визначає його основні напрями. Історико-порівняльний метод дозволив показати генезис обєкта дослідження (розділ 1); формально-логічний надав можливість проаналізувати положення кримінально-правової і криміналістичної доктрини щодо злочинів у сфері мобільного звязку (підрозділ 2.1); системно-структурного аналізу - дозволив дослідити ознаки складів цих посягань (розділ 1; 2; 3); логіко-юридичний метод застосовувався при проектуванні та обґрунтуванні відповідних статей до КПК України (розділ 2); статистичний метод використаний під час узагальнення результатів, отриманих вивченням матеріалів кримінальних справ (розділ 2; 3); порівняльно-правовий використовувався при аналізі законодавства окремих зарубіжних країн, що передбачає відповідальність за злочини у мережі мобільного звязку (розділ 1; 2; 3), соціологічний метод - при аналізі результатів анкетування працівників правоохоронних органів. Емпіричну основу дослідження становлять: відомості статистичної звітності МВС України та Державної судової адміністрації України про зареєстровані і розкриті злочини у сфері мобільних телекомунікацій за 2003-2008 рр.; узагальнені дані анкетування працівників правоохоронних органів та Служби безпеки України, які брали участь у розкритті та розслідуванні злочинів у сфері мобільних телекомунікацій України; 524 кримінальні справи про злочини у сфері мобільного звязку; 252 постанови про відмову у порушенні кримінальної справи і 67 постанов прокурора зі скасування постанов про закриття справи; узагальнені дані, отримані при опитуванні за розробленою анкетою протягом 2004-2005 рр. (312 осіб): слідчих прокуратури та ОВС - 135; співробітників ДСБЕЗ - 104; співробітників карного розшуку - 73; узагальнення опублікованої практики Верховного Суду України; набутий за час перебування на посаді слідчого слідчої частини слідчого відділу Кременчуцького міського управління УМВС України у Полтавській області.Під злочинами, які повязані з втручанням у роботу мереж мобільного звязку слід розглядати злочинну діяльність, в яку включаються не тільки кримінальні дії з користування ресурсами (послугами) системи мобільного звязку, а і кримінальні дії щодо доступу до даної системи. Виділяються групи таких дій та розкриваються їх складові: 1) злочинні дії, щодо отримання доступу до системи мобільного звязку (привласнення абонентських рухомих станцій мобільного звязку: крадіжки, грабіж, шахрайство); 2) злочинні дії, що полягають у отриманні обманним шляхом ресурсів (послуг) мобільного звязку без мети їх належної оплати (завдання майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; шахрайство; порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю). Виділяються та аналізуються дії, типові для даного виду злочинів, які можуть бути покладені в основу криміналістичної класифікації: а) доступ до системи мобільного звязку (до апаратно-технічних засобів підтримки системи мобільного звязку; за допомогою підключення мобільного телефону через допоміжні засоби підтримки системи підтримки мобільного звязку; доступ до інформаційних засобів підтримки системи мобільного звязку - програмного забезпечення, даних і баз даних, що дозволяють системі мобільного звязку здійснювати свої функціональні можливості); б) дії, повязані з користуванням ресурсами мобільного звязку (користування ресурсами мобільного звязку без її належної оплати і реєстрації).