Законодавча та нормативна база України про охорону праці, контроль і гарантії прав на охорону праці, відповідальність за порушення законодавства. Санітарія у виробничому середовищі, пожежна безпека та охорона праці під час роботи з комп’ютерною технікою.
Аннотация к работе
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ Правові та організаційні питання охорони праці
1.1 Законодавча та нормативна база України про охорону праці
Законодавство України про охорону праці - це система взаємоповязаних нормативних актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоровя і працездатності людини в процесі праці. охорона праця санітарія пожежний
Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів: Конституції України, Закону „Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України, а також інструкцій міністерств та відомств.
У Конституції України в статті 4 зокрема записано: „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом”.
У Законі України „Про охорону праці” визначено головні положення щодо реалізації конституційного права людей на охорону їхнього життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, відрегульовано за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища й обумовлено єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
У пункті г статті 6. Право на охорону здоровя зазначено: „Кожний громадянин України має право на охорону здоровя, що передбачає безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку”.
Закон України „Про освіту”, стаття 26. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання: „Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у закладах освіти покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника закладу освіти”.
Закон Україна „Про пожежну безпеку” констатує, що гарантування пожежної безпеки є невідємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоровя людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи гарантування пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду її діяльності та форм власності.
У статті 2. Забезпечення пожежної безпеки наголошено, що забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) і статутах підприємств, установ та організацій; гарантування пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їхніх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
У статті 5. Обовязки підприємств, установ та організацій щодо і забезпечення пожежної безпеки, зокрема, що власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобовязані: - розробляти комплексні заходи щодо гарантування пожежної безпеки;
- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, проводити постійний контроль за їхнім дотриманням;
- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
- організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їхнього забезпечення;
- утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і звязку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням.
Крім законодавчих актів України, правові відносини у сфері охорони праці регульовані підзаконними нормативними актами: Указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Уряду України, нормативними актами міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.
До нормативно-правових актів з охорони праці належать правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обовязкові для виконання.
1.2 Гарантії прав на охорону праці
Законодавство України передбачає гарантії, що стосуються охорони праці. Зокрема, у Кодексі законів про працю України записано таке.
Стаття 29. Обовязок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце.
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобовязаний проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Стаття 153. Створення безпечних і нешкідливих умов праці
На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.