Вивчення сутності, напрямків, значення, правових проблем екологічного інформаційного забезпечення в сфері організації спеціального та загального природокористування. Аналіз екологічного законодавства України з найактивніших питань природокористування.
Аннотация к работе
ПРАВОВІ ПИТАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ50), Конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (прийнята на Конференції міністрів «Навколишнє середовище для Європи», Орхус, червень 1998 р., ратифікована Верховною Радою України 6 липня 1999 р.), та національним екологічним законодавством України. За його допомогою органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування отримують дані про природні ресурси, їх кількісні та якісні характеристики, на основі яких вирішують питання про можливість надання природних ресурсів у спеціальне використання чи обмеження такого використання за екологічними чинниками, допустимі обсяги споживання природних сировинних ресурсів на тій чи іншій території, розподіл природних ресурсів між окремими природокористувачами, визначення природних обєктів, на яких допускається загальне природокористування тощо. Як функція державного управління у сфері спеціального природокористування екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державного управління, на які покладено організацію збирання інформації про стан природних ресурсів, їх розподіл між природокористувачами, накопичення такої інформації в передбачений законодавством спосіб та оприлюднення, забезпечення вільного доступу до неї. Джерелами інформації про стан природних ресурсів, природокористувачів є: кадастри природних ресурсів; реєстри природокористувачів; дані державного обліку та звітності; дані моніторингу довкілля; Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні, повідомлення (щорічні інформування) про стан навколишнього природного середовища, що роблять Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; документація, що надається природокористувачем для отримання спеціального дозволу на використання природного ресурсу та інші джерела інформації. У першому випадку на основі обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів за допомогою кадастрів природних ресурсів, інших систем обліку в цій сфері та даних моніторингу довкілля розробляються плани та програми з питань охорони довкілля, охорони та раціонального використання природних ресурсів, здійснюється розподіл природних ресурсів між природокористувачами.
Список литературы
Корнякова Т. Охорона довкілля - важлива функція Української держави / Т. Корнякова // Право України. - 2009. - № 12. - С. 202-208.
Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні: монографія / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. - К.: Юридична думка, 2006. - 384 с.
Екологічне право України. Академічний курс: підручник / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. - [2-е вид.]. - К.: Юридична думка, 2008. - 720 с.
Судовий захист екологічних прав громадян України: довідник для суддів / М.В. Краснова, Н.Р. Малишева, П.І. Шевчук та ін. - К.: КМ Академія, 2001. - 178 с.
Див.: Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст. 546.
Офіційний вісник України. - 2004. - № 6. - Ст. 228.
Офіційний вісник України. - 2002. - № 1. - Ст. 87.
Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - Ст. 91.
Деркач А.Л. Організаційно-правові аспекти контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.05 / А.Л. Деркач. - К., 2007.