Правові основи організації і діяльності Галицького крайового сейму (1861-1918 рр.) - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКАРобота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Кульчицький Володимир Семенович, член-кореспондент Академії правових наук України, Заслужений юрист України, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри теорії та історії держави і права Вернадського, декан юридичного факультету кандидат юридичних наук, доцент Паньонко Ігор Михайлович, Львівський юридичний інститут МВС України, завідувач кафедри цивільного та трудового права Захист відбудеться 10 лютого 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.На даному етапі утвердження нашої держави проводиться реформування органів місцевого самоврядування, а тому актуальним є звернення до досвіду функціонування таких органів у різні історичні періоди з метою поглиблення і розширення історико-правових знань про становище західноукраїнського суспільства в другій половині ХІХ ст. Важливе місце в такій історико-правовій проблематиці займає питання, повязане з діяльністю Галицького крайового сейму (1861-1918 рр.) у складі Австро-Угорської монархії. Однак значна частина питань, повязаних з організацією і діяльністю Галицького крайового сейму у 1861-1918 рр., залишається малодослідженою в юридичній літературі нашого часу. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні історико-правових знань стосовно організації і діяльності Галицького крайового сейму (1861-1918 рр.) та його ролі у державно-політичній системі Австро-Угорщини. Використовуються у роботі також спеціально-юридичні методи, зокрема, історико-правовий, який дав можливість зясувати закономірності становлення та функціонування Галицького крайового сейму у період 1861-1918 рр.; порівняльно-правовий - дозволив виявити подібність та відмінність повноважень Галицького крайового сейму та Австрійського парламенту; методи тлумачення правових приписів - для зясування змісту правових норм, що містились у нормативно-правових актах і визначали правові основи організації та діяльність Галицького крайового сейму та інші методи.У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, її звязок з науковими програмами, планами і темами, визначається обєкт і предмет, мета та завдання дисертаційного дослідження, його методологічна основа, джерельна база, наукова новизна, практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дослідження та особистий внесок автора у наукову розробку цієї теми. “Стан розробки проблеми та характеристика джерел” присвячено аналізу наукових праць, які стосуються теми дослідження, узагальненню законодавства, що регулює основи організації та діяльності Галицького крайового сейму, а також опублікованих документів та архівних матеріалів. “Галичина в державно-правовій системі Австро-Угорщини” складається з трьох підрозділів, в яких розкривається соціально-економічне становище Галичини в складі Австро-Угорщини, апарат управління Галичиною в складі Австро-Угорської монархії, а також питання джерел права, які діяли в той час на галицьких землях. “Політико-правові передумови утворення, структура та організація Галицького крайового сейму” складається з трьох підрозділів, в яких висвітлено питання Галицького станового сейму - основи утворення крайового сейму, а також порядок формування та склад Галицького крайового сейму. Доказом цього був закон про вибори до Галицького крайового сейму, оскільки він забезпечував інтереси панівних класів, вибори мали яскраво виражений класовий характер і були нерівними для окремих соціальних груп населення.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у поглибленні історико-правових знань про особливості організації і діяльності Галицького крайового сейму (1861-1918 рр.). Зроблено висновок, що першим чинником такої було гальмування економічного розвитку західноукраїнських земель, оскільки Галичина залишалася придатком до промислових районів Австро-Угорської монархії, відсталим сільськогосподарським краєм, де експлуатувалися її природні багатства і населення. Другий чинник полягав у яскраво вираженому антиукраїнському соціальному та національному характері, оскільки в управлінні пригніченими народами основним принципом Австро-Угорської монархії було протиставлення одних націй іншим, надання переваги у правах однієї нації іншій, що культивувало національну ворожнечу. Виявлено, що виборчі закони до Галицького сейму відображали інтереси заможних верств, вибори до цього органу були нерівними для різних соціальних груп населення і фактично порушували норму про рівність прав для усіх громадян держави, яка закріплювалася в австрійській конституції 1867 р.

Основний зміст дисертації