Аналіз правових результатів судових рішень Європейського суду з прав людини проти України. Ознаки порушень права особи на справедливий суд, зафіксовані ЄСПЛ. Заходи реагування держави, імплементація європейських висновків до українського законодавства.
Аннотация к работе
Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія БугаяСкажімо, зараз в Україні діє дещо інший порядок перегляду судових рішень за заявою особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. 1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і прийняти нове судове рішення чи змінити судове рішення; 2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення; 3) скасувати судові рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Вывод
Очевидним та безспірним є постулат про необхідність удосконалення та коригування національного законодавства згідно з вимогами міжнародних стандартів та практики ЄСПЛ. Скажімо, зараз в Україні діє дещо інший порядок перегляду судових рішень за заявою особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. Головне, що Верховний Суд України за наявності підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст.355 цього Кодексу не має права залишати попереднє рішення без змін. Він лише може
1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і прийняти нове судове рішення чи змінити судове рішення;
2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення;
3) скасувати судові рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. (ч.3 ст.360-4 ч. ЦПКУ). Тож здавалося б питання зняте. Але то далеко не так. Річ у тім, що нова система судоустрою, запроваджена конституційними змінами від 2 червня 2016 року, взагалі не передбачає існування такої інституції, якою раніше був Верховний Суд України. Створюваний наразі Верховний Суд буде судом касаційної інстанції, отже на нього не поширюватимуться повноваження, передбачені ст. 354-360 ЦПКУ. Відтак нагальною потребою є якнайшвидше внесення законодавчих змін до процесуальних кодексів, де має бути визначений порядок перегляду справ, провадження в яких завершено згідно з судовим рішенням, що набуло статусу остаточного, на підставі встановлення Європейським судом з прав людини порушення Конвенції.
Також слід здійснити нормативні зміни шляхом перегляду законодавства про мораторії та забезпечення врахування бюджетних обмежень під час законопроектної роботи, щоб запобігти випадкам невиконання рішень національних судів, відповідачами за якимиє держава чи державні підприємства. У такий спосіб відбудеться виконання резолюції Комітету міністрів Ради Європи від 5 грудня 2013 року, якою він закликав Уряд вжити заходів з метою усунення порушень, констатованих Європейським судом у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». З метою подальшого запобігання негативних для України рішень ЄСПЛ у звязку з невиправданим затягуванням процесу та виконання судових рішень має реально запрацювати Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», необхідно проводити систематичні навчання, тренінги суддів з метою ознайомлення їх зі станом дотримання європейських стандартів щодо справедливого та своєчасного судочинства.
Список литературы
1. Гончаренко О.А. «Розумний строк» розгляду справи у практиці європейського суду з прав людини / О.А. Гончаренко // Форум права. 2012. №3. С. 126-131.
2. Рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04. [Електронний ресурс]
3. Рішення ЄСПЛ від 8 листопада 2005 року у справі «Смирнова проти України» (заява № 36665/02). [Електронний ресурс]
4. Рішення ЄСПЛ від 6 вересня 2005 року у справі «Павлюлинець проти України» (заява № 70767/01). [Електронний ресурс]
5. Рішення ЄСПЛ від 10 жовтня 2013 року у справі «Волошин проти України» (заява № 15853/08). [Електронний ресурс]
6. Рішення ЄСПЛ від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України» (заява №22750/02). [Електронний ресурс]
7. Рішення ЄСПЛ від 07.11.2013 у справі «Пічкур проти України», (заява №10441/06). [Електронний ресурс]
8. Рішення ЄСПЛ від 21 червня 2007 року у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02). [Електронний ресурс]
9. Рішення ЄСПЛ від 6 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) заява № 15123/03. [Електронний ресурс]
10. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9. [Електронний ресурс]
11. Щодо перевищення розумних строків розгляду справ Верховний Суд: Лист від 25.01.2006 №1-5/45 [Електронний ресурс]
12. Подання Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо вжиття заходів загального характеру, необхідних для виконання рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного в І кварталі 2014 року №12.0.1-9/3244 від 28 березня 2014 року.
13. Рішення ЄСПЛ від 28 червня 2007 року у справі «Wagner and J.M.W.L. v. Luxembourg» (Вагнер і J.M.W.L. проти Люксембургу) заява №76240/01. [Електронний ресурс]
Рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2015 року у справі «Бочан проти України» (заява №22251/08). [Електронний ресурс]