Правові механізми інтеграції України до європейського правового простору шляхом реформування вітчизняного законодавства про право комерційних позначень - Статья
Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у цивільному праві України. Місце комерційних позначень у системі об’єктів інтелектуальної власності. Імплементація міжнародних стандартів у сфері права інтелектуальної власності.
Аннотация к работе
ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВОВОГО ПРОСТОРУ ШЛЯХОМ РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАВО КОМЕРЦІЙНИХ ПОЗНАЧЕНЬ: ЧАСТИНА І - ДОКТРИНАЛЬНИЙ ПІДХІДУ статті проаналізовано правове регулювання комерційних позначень як на міжнародному, так і на національному рівнях, визначається місце комерційних позначень у системі обєктів права інтелектуальної власності, а також надаються рекомендації щодо імплементації міжнародно-правових стандартів у сфері права інтелектуальної власності до вітчизняних реалій. В статье проанализировано правовое регулирование коммерческих обозначений как на международном, так и на национальном уровнях, определяется место коммерческих обозначений в системе объектов права интеллектуальной собственности, а также предоставляются рекомендации по поводу имплементации международно-правовых стандартов в сфере права интеллектуальной собственности к отечественным реалиям. Отже, заходи, спрямовані на запровадження ефективних механізмів охорони інтелектуальної власності, визначаються курсом приєднання держави до ЄС, а відтак необхідністю дотримання всіх його стандартів і норм, зокрема щодо правового режиму, охорони та захисту всіх обєктів інтелектуальної власності. Незважаючи на те, що закріплений статтею 420 ЦК України перелік обєктів інтелектуальної власності є відкритим, стаття 418 ЦК України відзначає, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом [14]. Також варті уваги й погляди сучасних російських цивілістів щодо правової сутності комерційного позначення, оскільки в Російській Федерації комерційне позначення отримало комплексне правове регулювання лише наприкінці 2006 року, коли у четверту частину ЦК РФ [20], присвячену праву на результати інтелектуальної діяльності, були включені положення, які стосуються правового режиму комерційного позначення та його визначення як засобу індивідуалізації, що належить юридичній особі або індивідуальному підприємцю торгового, промислового чи іншого підприємства (Глава 76.4 «Право на комерційне позначення», а саме статті 1538-1541).