Правосвідомість українського суспільства як соціокультурний феномен: філософсько-правова рефлексія - Автореферат

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наукПроблема суспільної правосвідомості актуалізується в українському суспільстві у звязку з тією особливою роллю, яку вона відіграє під час формування правової культури. Зміст і рівень розвитку правосвідомості безпосередньо кореспондується з характером правової культури суспільства. Отже, актуальність теми дослідження визначається наступними підставами: необхідністю комплексного аналізу наявних теоретико-методологічних підходів до правосвідомості та вироблення методології осмислення сучасного стану й перспектив розвитку правосвідомості українського суспільства; важливістю дослідження етноментального та цивілізаційно-історичного підґрунтя ґенези правосвідомості українського суспільства; потребами соціальної практики у контексті дослідження факторів впливу та проблем розвитку правосвідомості українського суспільства на сучасному етапі. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до напрямку комплексної цільової програми НДР “Філософські та культурологічні проблеми духовного життя суспільства та розвитку особистості ”, яку здійснює Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (державний реєстраційний номер 0106u002286) та безпосередньо повязано з НДР на замовлення Міністерства освіти і науки України “Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні”, яку здійснює Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (державний реєстраційний номер 0209u001709). В основу авторської концепції правосвідомості був покладений комунікативно-дискурсивний підхід інтерсубєктивістського напрямку, який дозволив трактувати правосвідомість українського суспільства як процес та результат взаємодії декількох субєктів правовідносин на основі ціннісно-нормативних констант та значень.У підрозділі 1.1 “Позитивістський та обєктивістський виміри правосвідомості: парадигмальні інваріанти” зазначається, що правосвідомість суспільства поєднує в собі як аксіологічний вимір (домінантні правові цінності для певного типу суспільства), так і онтологічний вимір - способи та форми буття правосвідомості у конкретних історичних умовах. Стучка та ін.) і обґрунтовано, що при такому розумінні правосвідомість формується у діалектичній єдності з правом. Відповідно до поглядів цієї школи право (правосвідомість також) виникає з надр народного духу і є частиною народної культури. На підставі комунікативно-дискурсивної парадигми автором уточнюється розуміння правосвідомості як багатоаспектного, поліфонічного явища, яке вбирає в себе низку компонентів: раціональний (погляди, уявлення, ідеї про право); психологічний (почуття, емоції, що спричинені правом і виражають певне ставлення до чинного або бажаного права); поведінковий (установка на певну поведінку у правовій сфері, готовність діяти певним чином - відповідно або проти права). Дослідження правової психології дозволило авторові зробити висновок про те, що правосвідомість складається з раціональних компонентів (правові знання, правова воля, правова самоідентифікація, правова совість, правовий обовязок), але її підґрунтя містить ірраціональні елементи (правова інтуїція, правова фантазія, ментальна матриця), оскільки сама суспільна правосвідомість вбирає в себе багато архаїчного, непідвладного розуму. правосвідомість соціокультурний феноменПравосвідомість в цьому контексті розглядається з точки зору формування, регуляції, проектування загальнообовязкових, державно-забезпечених нормативів соціального існування і трактується як інструмент реалізації й відтворення системи офіційного права й правопорядку. За допомогою синергетичної методології було розглянуто взаємозвязок двох феноменів - “кризовий стан” і “правосвідомість”. Правосвідомість у юснатуралістській інтерпретації базується на сприйнятті та відтворенні цінностей природного права на різних рівнях суспільного життя. Природне право здійснює своє буття через правосвідомість, яка є посередником, що забезпечує адекватний звязок природного й позитивного права (пріоритет природного права щодо позитивного). В українському суспільстві, образно кажучи, існує дві “правові реальності”: одна з них базується на романо-германській традиції, інша - на візантійській.

Основний зміст роботи

У дисертації наведені теоретичні узагальнення й обґрунтоване авторське розвязання наукової проблеми ґенези та сучасного стану правосвідомості українського суспільства.

Головні наукові і практичні результати дослідження є такими: 1. Аналіз постулатів юридичного позитивізму дозволив констатувати підлеглий статус правової свідомості у етатистсько-нормативістській “картині” юридичного світу. Правосвідомість в цьому контексті розглядається з точки зору формування, регуляції, проектування загальнообовязкових, державно-забезпечених нормативів соціального існування і трактується як інструмент реалізації й відтворення системи офіційного права й правопорядку.

2. За допомогою синергетичної методології було розглянуто взаємозвязок двох феноменів ? “кризовий стан” і “правосвідомість”. У дослідженні зазначено, що поняття “кризовий стан” з діалектичних позицій означає розрив причинно-наслідкових звязків, утворення хаосу у системі, а у контексті синергетичної парадигми - відкриття нових можливостей у переструктуруванні обєкту або утворення іншої за характером сутності буття правосвідомості.

3. Правосвідомість у юснатуралістській інтерпретації базується на сприйнятті та відтворенні цінностей природного права на різних рівнях суспільного життя. Природне право здійснює своє буття через правосвідомість, яка є посередником, що забезпечує адекватний звязок природного й позитивного права (пріоритет природного права щодо позитивного).

4. З точки зору комунікативно-дискурсивної концепції, правосвідомість опосередкована різноманітними формами і рівнями соціальної комунікації та дискурсу, які визначають її характер й змістовне наповнення. Сутність свободи, справедливості, рівності як фундаментальних правових цінностей визначається не тільки традиціями певного соціуму, а й повсякденною практикою взаємодії субєктів суспільних відносин.

5. З точки зору цивілізаційно-культурного виміру, правосвідомість українського суспільства має міжцивілізаційний характер і поєднує в собі ознаки як “східного”, так і “західного” типів. В українському суспільстві, образно кажучи, існує дві “правові реальності”: одна з них базується на романо-германській традиції, інша - на візантійській. Згідно з першою традицією, суперечності розвязуються публічно, відкрито, під час судового процесу, згідно з другою - шляхом таємних переговорів, узгоджень, інтриг. У правосвідомості українського загалу поєднуються два типи осмислення навколишньої дійсності, які умовно можна класифікувати як правовий і традиційний.

6. Важливу роль для розуміння ґенези правосвідомості українського народу відіграють історичні факти, аналіз яких свідчить, що звичаєво-правова ситуація в Україні як географічно, так і хронологічно була неоднорідна, що пояснює особливості “регіонального” сприйняття права громадянами України на сучасному етапі. У той же час, при всіх відмінностях історичного розвитку Волині, Полісся, Поділля, Подніпровя, Слобожанщини, Півдня України, звичаєво-правові відносини є за основними показниками ідентичними.

7. Повсякденна правосвідомість формується шляхом узаконення та зняття певних заборон елітою суспільства, які стають надбанням як окремої людини, так і цілих соціальних спільнот. Повсякденна правосвідомість українського суспільства містить в собі уявлення про прийнятні та неприйнятні форми людської поведінки, які спрямовані на певну стандартизацію проявів соціальної активності. Характерні ознаки повсякденної правосвідомості українців проявляються у специфічному ставленні до свободи, рівності, справедливості, що знайшло свій прояв у звичаях та традиціях.

8. Державотворчі процеси в Україні обумовлені рівнем становлення демократичних правовідносин, ступенем розвитку громадянського суспільства та характером існуючої правосвідомості. В процесі становлення незалежної української держави відбувається поступова демократизація суспільної правосвідомості, що проявляється у збільшенні рівня громадянсько-правової активності населення, у намаганнях українських громадян відстоювати як власні права, так і загальносуспільні цінності.

9. Планетарна правосвідомість в наш час набуває кардинальних трансформацій за своїми якісними характеристиками. Це повязано з тим, що у глобальному просторі намітилися тенденції щодо зміни уявлень про сутність та значення міжнародного права, про роль і місце національних держав, міжнародних неурядових організацій. На сьогоднішній день у світі діє низка потужних структур, таких як транснаціональні корпорації, міжнародні неурядові організації, які функціонують не тільки в межах міжнародного права, а й створюють власні правила гри, впливаючи на правосвідомість національних суспільств (українського зокрема). Це призводить до переформатування державних функцій, зменшення ролі національних держав у сучасному світі.

10. Своєрідними “соціальними константами”, які повинні складати стійку й довгострокову основу функціонування правового суспільства є громадянська правосвідомість та ліберативна правова культура. Рівень розвитку громадянської правосвідомості виявляється у наявному “соціальному капіталі”, в інституційних та традиційних засобах щодо відстоювання спільних прав та свобод, у розгалуженості й дієвості громадських організацій тощо. Носії громадянської правосвідомості є основними субєктами правового суспільства, оскільки усвідомлюють його необхідність як способу соціального буття та здатні захищати демократичні правові ідеали.

11. В Україні ніколи не було розвиненого громадянського суспільства, високого правового статусу особистості, тому й не сформувалася традиція демократичної правосвідомості, яка б була запобіжником щодо деформацій правосвідомості українського суспільства: правового нігілізму, правового інфантилізму, амбівалентності, які формувалися сторіччями в межах авторитарно-тоталітарних політико-правових систем і укорінилися достатньо глибоко.

12. Однією з суттєвих причин існування деформацій правосвідомості в українському суспільстві є поступове звикання населення, особливо молоді, до злочинності. У міжнародному та національному масштабах набули широкого розповсюдження і стали “звичними” для пересічних громадян такі види злочинів, як тероризм, масове захоплення заручників, замовні убивства, багатомільйонні шахрайства, корумпованість у багатьох сферах суспільного життя. У віртуальному світі, у кіно й на телебаченні тиражуються кримінал і насильство, які часто героїзуються, утверджуючи принцип безкарності та інтерес до злочинного світу, що є вкрай небезпечною тенденцією.

13. На правосвідомість громадянина і суспільства здійснюється перманентний інформаційний тиск задля досягнення певними країнами, елітарними групами та політичними силами ефекту керованості соціумом. Фактично людина стає заручником широкомасштабних інформаційних війн, які ведуться у сучасному світі. Найстрашнішою небезпекою для громадян може виявитись викривлення психоінформаційного простору як життєво важливого екологічного показника в інтелектуальній, духовній і морально-правовій сферах.

14. Процес інформаційного обміну й вплив засобів масової комунікації на правосвідомість українського суспільства розглядається крізь призму таких моделей передачі інформації, як лінійні, інтерактивні й трансактні. На відміну від лінійних моделей, інтерактивні комунікаційні моделі передбачають не тільки пасивне сприйняття громадянами інформації, але й їх участь у її створенні та впливі на центр розповсюдження повідомлень шляхом доповнення, корегування і критики. У такому випадку суспільна правосвідомість розвивається більш динамічно та є адекватнішою щодо тих процесів, що відбуваються у суспільстві. У свою чергу, трансактна модель передбачає в рамках комунікації три окремих процеси ? формулювання повідомлення, інтерпретацію повідомлення й обмін повідомленнями, а також базується на взаємозалежності цих процесів.

15. Демократизація правосвідомості українського соціуму безпосередньо повязана з поступальним розвитком громадянського суспільства та утвердженням основ правової державності в нашій країні. Одним з основних шляхів демократизації суспільної правосвідомості в Україні є втілення загальнонаціональних програм правового виховання та правової освіти населення. Такі програми повинні розроблятися на основі принципів системності, послідовності, державної забезпеченості й з урахуванням історичних, етноментальних, соціально-економічних особливостей розвитку українського народу.

1. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства : ґенеза та сучасність : моногр. / Ю. Ю. Калиновський. - Х. : Право, 2008. - 288 с.

2. Калиновський Ю. Ю. Ментально-правові засади національної безпеки та адекватність їх рефлексії в умовах перехідного соціуму / Ю. Ю. Калиновський // Національна безпека України в етноментальному та міжнародному вимірах: наук. моногр. / [О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань, Н. І. Моісеєва]. - Харків : 2004. - С. 124-199.

3. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість і правова культура як обєкти філософсько-правового дискурсу (концептуальний вимір) / Ю. Ю. Калиновський // Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні: наук. моногр. / [Л. М. Герасіна, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ін.]. - Х. : Право, 2009. - С. 10-29.

4. Калиновський Ю. Ю. Типології правосвідомості та правової культури: сутнісний та компаративний аналіз / Ю. Ю. Калиновський // Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні: наук. моногр. / [Л. М. Герасіна, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ін.]. - Х. : Право, 2009. - С. 30-47.

5. Калиновський Ю. Ю. Вплив ментальності та історичних традицій на правосвідомість українського суспільства / Ю. Ю. Калиновський // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. - Харків : ХВУ, 2003.- Вип. 3(18). - С. 63-69.

6. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість та правопорядок у сучасних умовах у контексті роздумів І. Канта про автономію особистості / Ю. Ю. Калиновський // Філософсько-антропологічні студії 2004: Спецвипуск. - К. : “Стилос”; Д. : РВВ ДНУ, 2004. - С. 275-280.

7. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість як соціальний феномен : структура, рівні та функції / Ю. Ю. Калиновський // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків : ХУПС, 2005. - Вип. 2(23). - С. 118-122.

8. Калиновський Ю. Ю. Громадянська правосвідомість як основа функціонування правового суспільства / Ю. Ю. Калиновський // Грані. - 2005. - №4. - С. 118-122.

9. Калиновський Ю. Ю. Медійний вплив на процес формування правосвідомості та правової культури українського суспільства / Ю. Ю. Калиновський, С. Б. Жданенко // Грані. - 2005. - № 6. - С. 100-104.

10. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства у цивілізаційному вимірі / Ю. Ю. Калиновський // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків : ХУПС, 2005. - Вип. 3(24). - С. 89-94.

11. Калиновський Ю. Ю. Ліберативна культура та громадянська правосвідомість як детермінанти демократичних трансформацій в Україні / Ю. Ю. Калиновський // Грані. - 2006. - №4. - С. 132-134.

12. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість сучасного соціуму України в контексті синергетичних досліджень / Ю. Ю. Калиновський // Філософські науки : Збірник наукових праць. - Суми : Сум ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2006 - № 505. - С. 142-148.

13. Калиновський Ю. Ю. Приказки та прислівя як індикатори повсякденної правосвідомості / Ю. Ю. Калиновський // Гуманітарний часопис. - 2006. - №3. - С. 75-81.

14. Калиновський Ю. Ю. Роль та місце правосвідомості в процесі розбудови української держави / Ю. Ю. Калиновський // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків : ХУПС, 2006. - Вип. 2(26). - С. 105-110.

15. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість народу та “правосвідомість натовпу”: порівняльна характеристика / Ю. Ю. Калиновський // Гуманітарний часопис. - 2006. - №4. - С. 79-86.

16. Калиновський Ю. Ю. Правовий нігілізм як індикатор деформованої правосвідомості / Ю. Ю. Калиновський // Вісник Дніпропетровського університету : Філософія. Соціологія. Політологія. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. - Випуск 14. - С. 78-82.

17. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість глобального громадянського суспільства : сутність, витоки, тенденції / Ю. Ю. Калиновський, О. Г. Данильян // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - 2007. - Вип. 1 (27). - С. 9-17.

18. Калиновський Ю. Ю. Соціальні параметри правосвідомості у темпоральному та аксіологічному вимірах / Ю. Ю. Калиновський // Грані. - 2007. - № 2 (52). - С. 61-64.

19. Калиновський Ю. Ю. Інформаційно-комунікативне підґрунтя функціонування та розвитку правосвідомості українського суспільства в сучасних умовах / Ю. Ю. Калиновський // Гуманітарний часопис. - 2007. - № 1. - С. 94-101.

20. Калиновський Ю. Ю. Конституційні норми як підґрунтя становлення демократичної правової культури в Україні / Ю. Ю. Калиновський, С. Б. Жданенко // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - 2007. - Вип. 2 (28). - С. 52-57.

21. Калиновський Ю. Ю. Природно-правовий вимір суспільної правосвідомості : переваги та недоліки / Ю. Ю. Калиновський // Культурологічний вісник : наук.-теорет. щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 20. - С. 178-182.

22. Калиновський Ю. Ю. Причини та наслідки деформацій правосвідомості українського суспільства / Ю. Ю. Калиновський // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - 2008. - Вип. 1 (30). - С. 116-123.

23. Калиновський Ю. Ю. Цивілізаційний контекст толерантної правосвідомості українського суспільства / Ю. Ю. Калиновський // Практична філософія. - 2008. - № 3 (29). - С. 67-76.

24. Калиновський Ю. Ю. Роль і місце правосвідомості у інтерсубєктивістській інтерпретації соціального простору / Ю. Ю. Калиновський // Гілея : (наук. вісн.) : зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Вашкевич. - К., 2008. - Вип. 14. - С. 197-205.

25. Калиновський Ю. Ю. Буття правосвідомості у юспозитивістському контексті / Ю. Ю. Калиновський // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - 2008. - Вип. 2 (31). - С. 78-87.

26. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість і українська ментальність: деякі аспекти взаємозвязку / Ю. Ю. Калиновський // Основи духовного життя українського суспільства та розвиток особистості: Матеріали наук. конф. за підсумками виконання комплексної цільової програми (м. Харків, 11-12 жовтня 2004 р.) / [за ред. О.Г. Данильяна, М.І.Панова]. - Харків : Нац. юрид. акад. України, 2004. - С. 19-23.

27. Калиновский Ю. Ю. Ценностные константы правосознания в цивилизационном измерении / Ю. Ю. Калиновський // ХХІ століття альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія. Матеріали третьої міжнародної науково-теоретичної конференції. 21-22 травня 2004 р. Частина І м. Київ / [Ред. : Г.П. Балабанова]. - К. :Фенікс, 2004. - С. 197-199.

28. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського загалу як базовий чинник формування громадянського суспільства / Ю. Ю. Калиновський // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали наук. конф. молодих учених, 22-23 квітня 2004 р. / Харк. держ. акад. культури; Відп. ред. С. В. Сищенко. - Х. : ХДАК, 2004. - С. 39-40.

29. Калиновський Ю. Ю. Культура влади і влада як культура / Ю. Ю. Калиновський // Соціально-політичні протиріччя та проблеми соціального партнерства: Збірник наукових тез (за матеріалами XVI Харківських політологічних читань). - Харків : НЮАУ, 2005. - С. 50-52.

30. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість та правове виховання як чинники національної безпеки Української держави / Ю. Ю. Калиновський // Війна і насильство: минуле та майбутнє (60?річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні присвячується) / Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції 27 квітня 2005 р. - Харків : АЦЗУ,2005. - С. 29-31.

31. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість як основа електоральної культури громадянина / Ю. Ю. Калиновський // Проблема формування електоральної культури населення: Збірник наукових статей (за матеріалами XVII Харківських політологічних читань). - Харків : Право, 2005. - С. 38-40.

32. Калиновський Ю. Ю. Взаємозумовленість ліберативної культури та громадянської правосвідомості в процесі розбудови української держави / Ю. Ю. Калиновський // Проблеми розвитку суспільства: системний підхід. Міжвузівська наукова конференція, 12?13 квітня 2006 р. НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, Харків, 2006. - С. 23-27.

33. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства у контексті конституційного процесу / Ю. Ю. Калиновський, І. Х. Абдуллаєва // Конституційно-політичний процес в Україні: ідеї, досвід, проблеми. Збірник наукових статей (за матеріалами XVIII Харківських політологічних читань). - Харків : Право, 2006. - С. 53-55.

34. Калиновський Ю. Ю. Роль та місце суспільної правосвідомості в процесі розбудови української держави / Ю. Ю. Калиновський // Розвиток демократії і демократична освіта: Збірник матеріалів IV міжнародної наукової конференції 28-30 вересня 2006. - К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - С. 223-228.

35. Калиновський Ю. Ю. Виникнення та особливості правосвідомості глобального громадянського суспільства / Ю. Ю. Калиновський, О. Г. Данильян // Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України: Збірник тез (за матеріалами ХІХ Харківських політологічних читань). - Х. : НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПРН України, 2007. - С. 41-43.

36. Калиновський Ю.Ю. Західний і східний типи правосвідомості: порівняльна характеристика / Ю. Ю. Калиновський // XXI століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія. Матеріали шостої міжнародної науково-теоретичної конференції. 8-9 червня 2007 року. м. Київ // Книга 1. - К. : Фенікс, 2007. - С. 215-217.

37. Калиновський Ю. Ю. Розвиток демократичної правосвідомості як основа функціонування громадянського суспільства в Україні / Ю. Ю. Калиновський // Правова культура і громадянське суспільство в Україні: стан і перспективи розвитку: Матеріали міжнар. наук. конф., м. Харків, 12 жовтня 2007 р. / [редкол. : Ю.П. Битяк, І.В. Яковюк, Г.В. Чапала]. - Х. : Право, 2007. - С. 77-80.

38. Калиновський Ю. Ю. Інформаційна етика як основа демократичної правосвідомості / Ю. Ю. Калиновський, В. Ю. Триняк // Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи: Збірник статей і тез за матеріалами Всеукраїнської науково-теоретичної конференції - ХХ Харківські політологічні читання. - Х. : НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПРН України, 2008. - С. 331-333.

39. Калиновський Ю. Ю. Роль та місце засобів масової інформації у правовому вихованні / Ю. Ю. Калиновський // Міжнародна наукова конференція: Соціально-гуманітарні аспекти педагогіки вищої школи, м. Харків, ХДАДМ, 17-18 квітня 2008 р. / Збірник матеріалів. - Харків : ХДАДМ, 2008. - С. 104-107.

40. Калиновський Ю. Ю. Правове виховання як механізм формування правосвідомості українського суспільства / Ю. Ю. Калиновський // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність”, 20-21 травня 2008 р. у 2-х ч.; Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - Харків, 2008. - Ч.2. - С. 135-137.

41. Калиновський Ю. Ю. Суспільна правосвідомість у комунікативно-символічному вимірі / Ю. Ю. Калиновський // Materialy V mezinarodni vedecko-prakticka konference “Dny vedy-2009”. - Dil 10. Pravni vedy. Filosofie. Politicke vedy : Praha. Publishing House “Education and Science” s.r.o. - S. 70-72.

42. Калиновський Ю. Ю. Соціальні санкції як засіб виховання правосвідомості / Ю. Ю. Калиновський // Правова культура та правосвідомість українського суспільства: стан й напрямки вдосконалення: наукові доповіді міжвузівської науково-практичної конференції, м. Харків, 28 жовтня 2009 р. / [редкол.: А. П. Гетьман, О. Г. Данильян та ін.]. - Х. : друкарня НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. - С. 30-33.