Аналіз особливостей формування верстви православного духовенства Волині наприкінці XVIII - першій половині ХІХ століття. Дослідження політики російського уряду щодо Унійної церкви. Опис походження священиків та причетників у повітах Волинської губернії.
Аннотация к работе
Православне духовенство Волині: особливості формування (кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.)Показано, що у досліджуваний період верства православного кліру мала ознаки замкненості - майже всі священики і причетники були вихідцями із духовенства, утворювалися цілі династії священно-та церковнослужителів. Духовні треби парафіянам надавали унійні парохи, переведені на православ’я (на початку ХІХ ст. вони становили більшість) та єреї, рукопокладені на парафії православними владиками. Рік Повіт Священики, висвячені на парафії, що не змінювали місць служіння Священики, переведені на парафії з інших повітів Священики, переведені на парафії з інших губерній повіти особи губернії особи Єреїв, переведених служити до храмів Луцького, Володимир-Волинського та Ковельського повітів з інших повітів Волинської губернії наприкінці XVIII - початку ХІХ ст. було небагато (в Луцькому повіті 18, Володимир-Волинському 2, Ковельському 3); ще менше в цей період перевели священиків з інших губерній (в Луцькому та Володимир-Волинському повітах таких єреїв було по два; в Ковельському повіті їх не було зовсім). Із таблиці 4 видно, що у Дубенському та Луцькому повітах найбільше було парафій, де служили священик і дяк, у Старокостянтинівському і Житомирському повітах до них додався ще паламар, а у Ковельському повіті найчастіше духовні треби парафіянам надавали тільки священики.