Дослідження сутності правоохоронних функцій та характеристика їх видів. Вивчення форм, методів та суб’єктів реалізації даних функцій Українською державою. Внесення пропозицій правового і організаційного удосконалення реалізації правоохоронних функцій.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИРобота виконана у відділі теорії держави та права Інституту держави і права ім. Захист відбудеться “12” вересня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.867.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук в Інституті законодавства Верховної Ради України (04053, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України (04053, м. Досліджено форми, методи, субєкти реалізації правоохоронних функцій Української держави. Ключові слова: функції держави, види функцій держави, функції сучасної Української держави, правоохоронні функції сучасної Української держави, зміст правоохоронних функцій сучасної Української держави; форми, методи, субєкти реалізації правоохоронних функцій сучасної Української держави.При цьому, в звязку з тим, що правоохоронні функції тісно взаємоповязані з іншими функціями держави, існує потреба і їх вивчення в обсязі, необхідному для повного розкриття змісту і механізму реалізацій правоохоронних функцій. Мета дисертаційного дослідження полягає в узагальненні знань про правоохоронні функції як різновид функцій держави, встановлення їх змісту, вивчення форм, методів, субєктів їх реалізації, внесення пропозицій щодо вдосконалення їх здійснення. Для розвязання поставлених завдань використані: - загально-філософські методи: історичний метод - для дослідження процесу виникнення і розвитку понять і категорій, повязаних з темою дисертаційного дослідження; системний метод - для дослідження функцій як цілісного утворення, складеного з відносно самостійних підсистем; метод аналізу та синтезу - для виявлення елементного складу функцій держави; метод абстрагування - для формулювання понять і категорій, що відносяться до функцій держави, - спеціально-наукові методи: порівняльно-правовий метод - для встановлення подібності і відмінності законодавчого закріплення функцій держави в Україні і за кордоном; конкретно-соціологічний - для кількісної характеристики функцій держави; б) внутрішні охоронні - соціальні (охорона прав і свобод особи, соціальний захист населення, подолання надзвичайних ситуацій, забезпечення збереження генофонду українського народу); економічна (забезпечення економічної безпеки держави); політичні (захист державного суверенітету, захист територіальної цілісності, забезпечення інформаційної безпеки, забезпечення правопорядку); екологічна (забезпечення екологічної безпеки). в) зовнішні організаційні - соціальні (участь у вирішенні міжнародних соціальних проблем, культурне співробітництво з іншими державами, культурне співробітництво з українцями, що проживають за межами України); економічні (участь у вирішенні глобальних економічних проблем, економічне співробітництво з іншими державами); політична (участь в організації міжнародного правопорядку); У підрозділі “Сутність і види функцій держави” аналізуються думки дореволюційних, радянських та сучасних вчених на поняття і сутність функцій держави на підставі чого, з огляду на те, що держава є соціальною організацією народу, який мешкає на своїй території, обєднаній державною владою, дисертантом сформульоване власне визначення функцій держави як обєктивно зумовлених її потребами і сутністю державної влади однорідних, стійких напрямків її діяльності із задоволення цих потреб.2) Різноманітність соціальних потреб породжує різноманітність функцій держави, які можуть бути таких видів: внутрішні, зовнішні, міжнародні (глобальні); економічні, політичні, соціальні, екологічні; тимчасові, постійні; відкриті, латентні; основні, неосновні, найголовніші; первинні, вторинні; функції держави приватної спрямованості, функції держави публічної спрямованості; організаційні, охоронні (загальноохоронні, правоохоронні); конкретні (спеціальні), загальні; закріплені в правових актах, закріплені в політичних документах, не закріплені в письмовій формі; закріплені у внутрішньодержавних документах, закріплені в міжнародних документах; конкретно вказані (сформульовані), закріплені у загальній формі.